КУ́ДРИК Олег Теодосі­йович (14. 12. 1912, м. Рогатин, нині Івано-Франківської обл. — 18. 10. 1994, м. Блюмінґтон, штат Індіана, США, похований у Вашинґтоні) — громадсько-культурний діяч, меценат. Закінчив Пере­мишлянську гімназію (нині Львівська обл.), Львівську консерваторію (1934). Здобув магістерський ступінь з права (1937) й економіки (1938) у Льво­­ві. Працював юристом у ко­оперативних спілках у м. Рогатин (1938) і Хо­­дорів (нині Жидачівського ра­йону Львівської обл., 1939). У 1940–44 — член дирекції Української господарської акційної спілки (Краків). Ви­їхав до Австрії (1945–46 на­вчався у Ві­денському університеті), згодом — до Німеч­чини. Заснував таборову торговельну школу в м. Ульм, викладав економіку, надавав юридичну допомогу мешканцям та­­борів для пере­міщених осіб. Був адміністратором таборів Адміністрації ООН для допомоги і від­будови та Між­народної організації у справах втікачів у м. Штут­тґарт. 1949 емігрував до США. 1953–60 — за­ступник головного бухгалтера і керівник української кредитної спілки «Самопоміч» у м. Детройт (штат Мічиґан, 1953–60). У Мічиґанському університеті здобув ступінь магістра бібліотеко­знавства (1960), в УВУ (Мюнхен) — ступінь доктора політичних наук (1975). До 1989 працював в Університеті Індіани: керівник департаменту замовлень бібліотеки (від 1963), асистент декана, викладач Школи інформатики і бібліотеко­знавства. Організатор і голова української кредитної спілки «Самопоміч» у м. Піт­тсбурґ (штат Пен­­сильванія). Віце-президент Асоціації українських бібліотекарів Америки (1972–74), голова Центрального комітету «Рогатинщина» (від 1987), координатор і редактор 2-го тому збірника «Рогатинська земля» (1996).