КО́ЗІН Вадим Венедиктович (29. 06. 1939, м. Дні­продзержинськ, нині Кам'янське Дні­пропетровської обл. — 03. 03. 2022, Київ) — скрипаль, педагог. Чоловік Н. Козіної. Доцент (1996). Заслужений діяч мистецтв України (1996). Закінчив Дні­пропетровський металургійний ін­ститут (1961), Київську консерваторію (1970; клас О. Горохова) та асистентуру-стажува­н­ня при ній (1979). У 1970–72 — артист оркестру оперативної студії Київської консерваторії; 1972–74 — артист та ін­спектор Заслуженого симфонічного оркестру Держтелерадіо УРСР (Київ); 1975–81 — директор спеціальної музичної школи-інтернату імені М. Лисенка, 1984–91 — Республіканського науково-методичного кабінету на­вчальних закладів мистецтва і культури, 1991–2003 — Музичного училища імені Р. Ґлієра (усі — Київ); 1981–84 — викладач Консерваторії у м. Алеп­по (Сирія). Водночас від 1975 (з пере­рвою) працював у Національній музичній академії України (Київ): від 2010 — виконувач обов'язків професора кафедри скрипки. За сумісництвом 2004–11 викладав у Київському університеті культури і мистецтв.