Коваленко Гаїна Симонівна

КОВАЛЕ́НКО Гаїна Симонівна (01(14). 11. 1905, Київ — 26. 04. 1989, там само) — перекладачка, письменниця. Дружина М. Бажана (1926–38). Член СПУ (1942). У Києві закін. реал. училище, навч. у Муз.-драм. інституті (1921–24). Працювала актрисою київ. театру «Березіль» (1922–24); на цукр. заводі (с. Синява, нині Рокитнян. р-ну Київ. обл., 1924–26), де керувала драм. гуртком; згодом — актрисою Київ. 2-го робітн. пересув. театру (1927–28); від 1936 — на Київ. студії худож. фільмів: літ. ред., перекладачка, 1938–49 — ред. сценар. відділу. Видала 1926–29 кілька казок для дітей. Переклала українською мовою для дубляжу бл. 100 худож. фільмів, зокрема «Том Сойєр» (1937, реж. Л. Френкель, Г. Затворницький), «Винищувачі» (1939, реж. Е. Пенцлін), «Макар Нечай» (1940, реж. В. Шмідтгоф), «Богдан Хмельницький» (1941, реж. І. Савченко), «Небо Москви» (1944, реж. Ю. Райзман), «Іван Грозний» (реж. С. Ейзенштейн), «Нескорені» (реж. М. Донський; обидва — 1945); а також деякі літ. твори: з латис. — «І під кригою річка тече…» М. Бірзе (К., 1978; у співавт. з Г. Коваль), «Земля зелена» А. Упіта (К., 1971); з япон. — роман Т. Ісікави «Очерет під вітром» («Всесвіт», 1960, № 1; у співавт. з І. Львовою); із груз. — поему С. Чиковані «Пісня про Давида Ґурамішвілі» (у співавт. з М. Бажаном), окремі твори Г. Леонідзе, А. Церетелі; а також із рос. (В. Маяковського, М. Тихонова), польс. А. Міцкевича («День перед петербурзькою повіддю 1824», «Втеча»; обидва — 1955), Ю. Словацького («В альбом Софії Бобрової», 1952; 1959; «Заспокоєння» (1969), І. Краско («Тополі», «Мжить і мжить», «Шахтарі»; усі — 1962); узбец. (Айбека), перс. (Нізамі Гянджеві), казах. (Джамбула Джабаєва) та ін. мов.

Рекомендована література

1. Сердюк П. Епопея народного життя // Упій А. Земля зелена: Роман. К., 1971;
   Google Scholar Internet
2. Нестеренко А. Гаїні Коваленко — 80 // ЛУ. 1985, 14 листоп.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю