КОВАЛЕ́НКО Гаїна Симонівна (01(14). 11. 1905, Київ — 26. 04. 1989, там само) — пере­кладачка, письмен­ниця. Дружина М. Бажана (1926–38). Член СПУ (1942). У Києві закінчила реальне училище, на­вчалася у Музично-драматичному ін­ституті (1921–24). Працювала актрисою київського театру «Березіль» (1922–24); на цукровому заводі (с. Синява, нині Рокитнянського р-ну Київської обл., 1924–26), де керувала драматичним гуртком; згодом — актрисою Київського другого робітничого пере­сувного театру (1927–28); від 1936 — на Київській студії художніх фільмів: літературний редактор, пере­кладачка, 1938–49 — редактор сценарійного від­ділу. Видала 1926–29 кілька казок для дітей. Пере­клала українською мовою для дубляжу близько 100 художніх фільмів, зокрема «Том Сойєр» (1937, режисер Л. Френкель, Г. Затворницький), «Винищувачі» (1939, режисер Е. Пенцлін), «Макар Нечай» (1940, режисер В. Шмідтгоф), «Бог­дан Хмельницький» (1941, режисер І. Савченко), «Небо Москви» (1944, режисер Ю. Райзман), «Іван Грозний» (режисер С. Ейзенштейн), «Не­скорені» (режисер М. Донський; обидва — 1945); а також деякі літературні твори: з латиської — «І під кригою річка тече…» М. Бірзе (К., 1978; у спів­авторстві з Г. Коваль), «Земля зелена» А. Упіта (К., 1971); з японської — роман Т. Ісікави «Очерет під вітром» («Всесвіт», 1960, № 1; у спів­авторстві з І. Львовою); із грузинської — поему С. Чиковані «Пісня про Давида Ґурамішвілі» (у спів­авторстві з М. Бажаном), окремі твори Г. Леонідзе, А. Церетелі; а також із російської (В. Маяковського, М. Тихонова), польської А. Міцкевича («День перед петербурзькою повід­дю 1824», «Втеча»; обидва — 1955), Ю. Словацького («В альбом Софії Бобрової», 1952; 1959; «Заспокоє­н­ня» (1969), І. Краско («Тополі», «Мжить і мжить», «Шахтарі»; усі — 1962); узбецької (Айбека), перської (Нізамі Гянджеві), казахської (Джамбула Джабаєва) та інших мов.