Ковалик Сергій Пилипович

КОВА́ЛИК Сергій Пилипович (13(25). 10. 1846, Полтава, за ін. даними — Черіков. пов. Могильов. губ. — 26. 04. 1926, Мінськ) — революційний діяч. Дворянин. Походив із укр. козац. роду. 1869 закін. Університет св. Володимира у Києві, де 1870 здобув ступ. канд. матем. наук. 1872 обраний головою з’їзду мирових суддів Мглин. пов. Черніг. губ., однак невдовзі відмовився від легал. діяльності. Брав участь у створенні перших народниц. гуртків, організації т. зв. ходіння у народ. 1873 виїжджав за кордон, де познайомився з М. Бакуніним, П. Лавровим, П. Ткачовим. Після повернення вів пропаганду в Харкові, Москві, Києві та ін. пром. центрах. 24 червня 1874 заарешт. у м. Самара (Росія). На «процесі 193-х» як один із гол. обвинувачених засудж. до 10-ти р. каторги. Покарання відбував переважно у Сибіру. Співпрацював із ж. «Восточное обозрение». Учасник етногр. експедицій у Якутії. 1898 переїхав до Мінська. Працював рахівником, від 1915 — у Земському союзі. Після Лютн. революції 1917 — заступник голови Мінської міської думи; 1920–22 — співроб. наркомату опіки Білоруської РСР. Від 1922 читав лекції з математики у Мінському політех. інституті. Голова Мінського відділ. Товариства політкаторжан і засланих поселенців. Автор спогадів «Революционное движение семидесятых годов и процесс 193-х» (Москва, 1928).

Завантажити статтю