Кліматотерапія
КЛІМАТОТЕРАПІ́Я (від клімат і терапія) — використання різних кліматичних чинників і особливостей того чи іншого клімату з лікувальною метою. У процесі К. на організм людини діє комплекс клімат.-погод. подразників природ. зони постій. мешкання або ін. природ. зони (лікув.-оздоров. місцевості). Застосування для лікування хворих клімат. чинників, властивих тільки певній місцевості, називають мікрокліматотерапією. Серед методів К. — аеротерапія, геліотерапія, таласотерапія.
Активне сан. облаштування укр. клімат. курортів розпочато в 2-й пол. 19 ст. У Криму, Одесі, на Закарпатті збудовано перші клімат. станції, приватні, громад. і добродійні пансіонати та санаторії, купальні, ванні заклади і грязелікарні. У цих регіонах організовано співтовариства лікарів, що застосовували у клін. практиці природні методи лікування. 1884 лікар М. Огранович у м. Ялта відкрив Чукулар. клімат. станцію — перший у Криму курортно-лікув. заклад. Від 60-х рр. 19 ст. поширеними серед насел. стали поїздки на примор. курорти Європи. Крим. п-ів вважають центром наук. дослідж. питань курорт. лікування, профілактики й оздоровлення, чому сприяють унікал. клімат.-геогр. умови. Вперше увагу громадськості на його унікал. клімат 1866 звернув С. Боткін. Він запропонував направляти до Ялти хворих на бронхолеген. захворювання. В освоєння курортів Криму знач. внесок зробили лікарі О. Щербак, В. Дмитрієв, О. Бобров, М. Парійський, П. Мезерницький, лікарі-літератори С. Руданський, А. Чехов, С. Єлпатьєвський, організатори курорт. справи З. Соловйов, М. Семашко та ін. Клімат. чинники у різних поєднаннях використовують для стимулювання механізмів довготривалої адаптації організму. Всі методи К. сприяють тренуванню адаптац. механізмів, що лежать в основі загартування, підвищують захисні сили організму, стійкість до несприятливих умов зовн. середовища. За допомогою К. відновлюються біол. зв’язки організму із середовищем (т-ра, вітер, вологість, сонячні промені), втрачені людиною в умовах т. зв. клімату житла.
Рекомендована література
- Ежов В. В. Климатотерапия // Физиотерапия: Нац. руководство. Москва, 2009.
Завантажити статтю
