Розмір шрифту

A

Клітинна біологія

КЛІТИ́Н­НА БІО­ЛО́ГІЯ — роз­діл біології, який досліджує будову і функції клітини як основної структурно-функціональної одиниці живих істот. К. б. ви­вчає клітини, з яких складаються тканини багатоклітин. організмів, зокрема й людини, одноклітин­ні організми еукаріот і прокаріот, а також ядерно-цитоплазматичні комплекси, не роз­членовані на клітини (плазмодії, синцитії та симпласти).

Як самост. наука ви­окремилася після вина­йде­н­ня мікро­скопа (Р. Гук, М. Мальпіґі, А. Левенгук). У серед. 19 ст. зроблено важливе узагальне­н­ня в біо­логії — сформульовано клітин­ну теорію. Тривалий час науку про живі клітини називали цитологією. З удосконале­н­ням мікро­скопіч. техніки, зокрема з появою електрон. та ін. мікро­скопів з потуж. роз­діл. здатністю, а також залуче­н­ням до дослідж. функцій клітини молекулярно-біол. методів вона отримала нову назву — К. б. Сучасна К. б. за­ймається широким колом про­блем, серед яких — молекулярна будова ядер. структур (хроматину та хромосом) та їхня роль у жит­тєдіяльності клітин, механізми поділу, цикли еукаріотич. клітин, клітин­ні органели, зокрема генераторів хім. енергії мітохондрії, хлоропласти, які в рослин. клітинах здійснюють фотосинтез, взаємодія ядер. і пластом. геномів, структура й функція поверхн. мем­брани клітини, її цитоскелета, внутр. мем­бран­на система, простор.-часова організація метаболізму та його регуляція. Значну увагу приділяють роз­кри­т­тю механізмів тих клітин. процесів, які використовують на практиці в медицині і біо­технологіях. Зокрема ви­вчають механізми утворе­н­ня клітин. гібридів, транс­генозу, виявле­н­ня та клонува­н­ня генів, здійснюють пошук векторів, придат. для пере­носу генет. інформації, роз­робляють оптимал. способи культивації клітин на штуч. середовищах, досліджують природу явищ, повʼяз. зі сприйня­т­тям клітиною різних сигналів, на які вона від­повід­ає у формі адаптації до дії стрес. чин­ників або зміни темпів роз­витку та характеру спеціалізації. Велике значе­н­ня для медицини мають дослідж. механізмів регуляції процесу пере­творе­н­ня клітин стовбурових у диференці­йовані, в чому проявляється т. зв. тотипотентність клітини, унаслідок якої із зародкової може виникати спеціаліз. зріла клітина будь-якої тканини за умови наявності від­повід. системи сигналів, котрі в сукупності мають назву «позиційна інформація». Саме з цим аспектом К. б. повʼязані можливості лікува­н­ня багатьох досі невиліковних захворювань. К. б. має низку роз­ділів: каріосистематика, радіац. К. б., біо­логія ракової клітини, цитопатологія, імуноцитологія та ін.

В Україні К. б. має давню історію. На поч. 20 ст. С. Навашин від­крив по­двійне заплідне­н­ня у покритонасін. рослин. Знач. внесок у роз­виток науки також зробили А. Сапєгін, В. Фінн, Я. Модилевський, які виявили цитоплазматичну стерильність та опрацювали клітин­ні аспекти ембріології. Дослідж. нерв. клітини за­ймався П. Костюк. Нині у галузі К. б. працюють вчені Ін­ститутів клітин. біо­логії та генет. інженерії, фізіології, біо­хімії, екс­перим. патології, онкології і радіобіо­логії, молекуляр. біо­логії і генетики, ботаніки, фізіології рослин і генетики, зоології (усі — Київ), про­блем кріобіо­логії і кріомедицини (Харків) НАНУ, Ін­ституту вино­граду і вина «Магарач» (м. Ялта), Нікіт. ботан. саду НААНУ в Криму та ін. Для під­готовки фахівців у галузі К. б. у низці університетів організовано від­повід­ні кафедри. Діє Укр. товариство клітин. біо­логії. Виходить ж. «Цитология и генетика», який публікує стат­ті з питань К. б.

Літ.: Глеба Ю. Ю., Сытник К. М. Клеточная инженерия растений. К., 1984; Культура клеток растений и биотехнология. Москва, 1985; Сидоров В. А. Биотехнология растений. Клеточная селекция. К., 1990; Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертс К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки: В 3-х т. / Пер. с англ. Москва, 1995; Ченцов Ю. С. Общая цитология (Введение в биологию клетки): Учеб. 3-е изд. Москва, 1995;Волков К. С., Пасєчко Н. В. Ультра­структура клітин і тканин: Атлас з цитології і заг. гістології: Навч. посіб. Т., 1997; Кучук Н. В. Генетическая инженерия высших растений. К., 1997.

Д. М. Гродзинський

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2013
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
8509
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
455
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Клітинна біологія / Д. М. Гродзинський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-8509.

Klitynna biolohiia / D. M. Hrodzynskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013. – Available at: https://esu.com.ua/article-8509.

Завантажити бібліографічний опис

Архівознавство
Наука і вчення  |  Том 1  |  2001
І. Б. Матяш
Бібліографія
Наука і вчення  |  Том 2  |  2003
П. В. Голобуцький, Е. М. Жлудько
Бібліотекознавство
Наука і вчення  |  Том 2  |  2003
О. С. Онищенко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору