Розмір шрифту

A

Кловський палац

КЛО́ВСЬКИЙ ПАЛА́Ц — памʼятка національного значе­н­ня, один з найкращих зразків палацової архітектури 18 ст. в Україні. Роз­таш. у Печер. р-ні Києва, в істор. місцевості Клов (нині вул. П. Орлика, № 8). Ві­ді­грає важливу роль у містобуд. структурі, замикаючи пер­спективу вул. Липська. Арх-ра К. п. виконана у стриманих формах бароко. У плані П-подібний, з про­стою та чіткою композицією. Його стіни декоровані рустов. лопатками та пілястрами, вікна обрамлені лиштвами з напів­циркул. і лучк. сандриками. Споруджений 1752–56 на замовле­н­ня Києво-Печер. лаври для роз­міще­н­ня пред­ставників цар. родини (за цим при­значе­н­ням ніколи не використовувався, оскільки неподалік 1750–55 був зведений за проектом Б.-Ф. Растрел­лі Маріїнський палац). Проект 2-поверх. палацу виконав П. Неєлов, а завершував його С. Ковнір, внісши в композицію та оформле­н­ня елементи укр. нар. архітектури. 1757 плафон великої зали роз­писував маляр і золотар В. Фрідріх, 1760 роз­писи на полотні виконав іконописець К. Андреєв, у палаці працювали кахлярі П. Федотович, Баранов, С. Родин. Водночас навколо посаджено декор. парк (див. Липки). Ві­домо, що 1764 у К. п. містилася лавр. друкарня, пізніше — склади, шпиталь. 1812–57 діяла Перша чол. гімназія (засн. 1809 на базі Гол. нар. училища). У цьому закладі викладали ві­домі вже тоді історики М. Берлінський (до 1834 — директор) і М. Костомаров (працював від 1845), педагог О. Данилевський (у 1840-х рр.); на­вчалися історик М. Закревський (закін. 1829), економіст М. Бунге, поет, пере­кладач, видавець М. Гербель (обидва — у 1830-х рр.), літературо­знавець М. Стороженко (у 1840-х рр.), живописець, художник-пере­движник М. Ґе (1847), скульптор П. Забіла (1857). Потім гімназію пере­ведено до будинку на Бібіков. (нині Т. Шевченка) бульварі, № 14 (нині один з корпусів Київ. університету). Того ж року в К. п. проведено 2-гу Київ. ви­ставку с.-г. і ремісн. товарів. 12 червня 1858 унаслідок пожежі, яка почалася в садибі генерала Кон­стантиновича на розі вул. Шовковична та Вино­градна (нині П. Орлика), а потім пере­кинулася на сусідні будинки, від К. п. залишилися лише стіни та не­значна частина пере­кри­т­тя. 1863 залишки будівлі пере­йшли у під­порядкува­н­ня духов. ві­домства, яке здійснило її від­новле­н­ня. У цьому ж році в К. п. пере­ведено жін. духовне училище (засн. 1861). У 1866 виконано 2 прибудови, що до­зволило збільшити кількість учениць зі 104 до 184. Через 20 р. на вул. Трьохсвятительська (нині Десятин­на, № 4–6) від­крито філію училища, яка з часом стала само­стій. навч. закладом і отримала назву Друге жін. духовне училище (у К. п. від­повід­но — Перше). 1900 за проектом Є. Єрмакова зведено 3-й поверх, добудовано крила та змінено майже все планува­н­ня приміщень. Церква жінок-мироносиць і актовий зал стали двосвітними, лікарня була від­городжена. Під час 1-ї світової війни вихованки Першого училища ходили на навч. до Другого училища, оскільки у К. п. роз­містили духовну семінарію, у приміще­н­нях якої функціонував військ. шпиталь. У ході воєн. дій 1918–20 знову за­знав руйнувань. 1930 К. п. для влас. потреб від­новив Ін­ститут силікат. промисловості. Від 1940 пере­бувало Геол. упр. УРСР. Під час 2-ї світової війни зникли початк. плани й ескізи палацу. У повоєн­ні роки в ньому містилося Міністерство геології УРСР, 1975–81 — Музей історії Великої Вітчизн. війни, 1981–2003 — Музей історії Києва. 1973–74 проведено рекон­струкцію за проектом арх. В. Майка. 2003 К. п. пере­дано Верхов. Суду України. Від­тоді до 2009 проводилася чергова рекон­струкція, зокрема в залі пленар. засі­дань виконано роз­пис із зображе­н­ням давньогрец. і давньорим. богів юстиції та справедливості на стелі та стінах (художники О. Кулаков, Н. Литовченко), встановлено меблі в стилі 18 ст.

Літ.: Ковалинський В. В. Київські мініатюри. Кн. 1. К., 2006.

В. В. Ковалинський

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2013
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Архітектурні споруди
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
8537
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
168
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Кловський палац / В. В. Ковалинський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-8537.

Klovskyi palats / V. V. Kovalynskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013. – Available at: https://esu.com.ua/article-8537.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору