КЛУ́БИ ТВО́РЧОЇ МО́ЛОДІ — неофіційні національно-культурні осередки молодих митців-шістдесятників, що проводили нерегламентовані владою культурно-просвітницькі акції, спрямовані на захист національної спадщини українського народу. Першим таким клубом став «Сучасник», заснований на­прикінці 1959 у Жовтневому палаці в Києві (нині Між­народний центр культури і мистецтв). Його організаторами були режисер Л. Танюк (президент клубу), літератори І. Дзюба, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко, С. Тельнюк, художники А. Горська, В. Зарецький, Г. Севрук, Л. Семикіна та ін. До нього входили також студенти багатьох київських вищих на­вчальних закладів. При клубі діяло 5 секцій: письмен­ницька, художницька, музична, кіно і театральна. Його члени організовували лекції з історії України, етно­графічні свята, літературно-художні вечори, присвячені творчості ві­домих діячів української культури, влаштовували крає­знавчі екс­педиції. З ініціативи активу клубу «Сучасник» створений студентський між­вузівський фольклорний мандрівний хор «Жайворонок». 1962 почав діяти молодіжний клуб «Пролісок» у Львові. Молодіжні обʼ­єд­на­н­ня, що пропагували свободу самовираже­н­ня, загальні гуманістичні цін­ності, на­дба­н­ня національної культури, по­стали також в Одесі та Харкові. Від квітня 1968 діяв клуб у м. Придні­провське (нині у межах Дні­пропетровська), його організатори — студент Б. Уніат, журналіст М. Скорик, літературо­знавець І. Сокульський. Національна спрямованість діяльності усіх цих клубів стала приводом для їхнього закри­т­тя та за­стосува­н­ня до активних членів каральних заходів. 1964 ліквідовано клуби в Києві та Львові, 1968 — у Придні­провському.