КЛУ́БИ ТВО́РЧОЇ МО́ЛОДІ — неофіційні національно-культурні осередки молодих митців-шістдесятників, що проводили нерегламентовані владою культурно-просвітницькі акції, спрямовані на захист національної спадщини українського народу. Першим таким клубом став «Сучасник», засн. на­прикінці 1959 у Жовтн. палаці в Києві (нині Між­нар. центр культури і мистецтв). Його організаторами були реж. Л. Танюк (президент клубу), літератори І. Дзюба, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко, С. Тельнюк, художники А. Горська, В. Зарецький, Г. Севрук, Л. Семикіна та ін. До нього входили також студенти багатьох київ. ВНЗів. При клубі діяло 5 секцій: письмен­ницька, художницька, музична, кіно і театральна. Його чл. організовували лекції з історії України, етногр. свята, літ.-художні вечори, присвяч. творчості ві­домих діячів укр. культури, влаштовували крає­знавчі екс­педиції. З ініціативи активу клубу «Сучасник» створ. студент. між­вузів. фольклор. мандрів. хор «Жайворонок». 1962 почав діяти молодіж. клуб «Пролісок» у Львові. Молодіжні обʼ­єд­на­н­ня, що пропагували свободу самовираже­н­ня, заг. гуманіст. цін­ності, на­дба­н­ня нац. культури, по­стали також в Одесі та Харкові. Від квітня 1968 діяв клуб у м. Придні­провське (нині у межах Дні­пропетровська), його організатори — студент Б. Уніат, журналіст М. Скорик, літературо­знавець І. Сокульський. Нац. спрямованість діяльності усіх цих клубів стала приводом для їхнього закри­т­тя та за­стосува­н­ня до актив. чл. карал. заходів. 1964 ліквідовано клуби в Києві та Львові, 1968 — у Придні­провському.