КЛЮШНИЧЕ́НКО Євген Єлисе­йович (20. 01. 1939, м. Сватове Ворошилов­градської, нині Луганської обл. — 14. 05. 2021, Київ) — фахівець у галузі містобудува­н­ня. Доктор технічних наук (1998), професор (2000). Дійсний член Української академії архітектури (1994; від 1997 — головний учений секретар), іноземний член Російської академії архітектури і будівельних наук (1996). Член НСАУ (1982). Віце-президент Спілки урбаністів України (від 1990). Премія Ради Міністрів СРСР (1989). Закінчив Харківський ін­ститут інженерів комунального будівництва (1961). Працював 1961–65 в ін­ституті «Ді­промісто»; 1969–2004 — у Науково-дослідному і проект­ному ін­ституті містобудува­н­ня: 1972–76 — завідувач від­ділу економіки містобудува­н­ня, 1976–88 — за­ступник директора з наукової роботи, 1988–2004 — директор; водночас від 1998 — професор, від 2004 — завідувач кафедри міського господарства Національного університету будівництва і архітектури (усі — Київ). Роз­робляв методологічні основи формува­н­ня житлового середовища та принципи його містобудівної організації; методи техніко-економічного та екологічного об­ґрунтува­н­ня роз­витку, забудови й рекон­струкції міст. Брав участь у роз­роблен­ні Державних будівельних норм України (1992, 1993, 2002); створен­ні генеральних планів роз­витку Миколаєва (1961), Львова (1962), Києва (1975), Сум (1985), Житомира (1992), Севастополя (2005) та ін. Головний редактор науково-технічного збірника «Містобудува­н­ня» (1988–2004).