КНА́СТЕР Броніслав (Knaster Bronisław; 22. 05. 1892, Варшава — 03. 11. 1980, м. Вроцлав, нині Нижньосілезького воєводства, Польща) — польський математик. Доктор фізико-математичних наук (1945, без захисту дисертації), професор (1945). Державна премія Польської Народної Республіки (1963). Студіював 1911–14 природничі науки та медицину в Сорбонському університеті (Париж), від 1915 — математику у Варшавському університеті, де 1923 здобув ступінь доктора філософії, а 1926 був габілітований, від­тоді — доцент, 1935–39 — адʼюнкт. 1933–34 викладав у Брно, Празі та Відні; 1939–41 і 1944–45 — професор кафедри геометрії Львівського університету. Під час другої світової війни працював під керівництвом Р. Вайґля у Львові. 1945 викладав у Яґел­лонському університеті (Краків), від того ж року — керівник спільної кафедри Вроцлавського університету та політехніки. Наукові дослідже­н­ня у галузі топології: пита­н­ня континуумів, звʼязних множин і неперервних від­ображень. Автор багатьох топологічних прикладів, які формували основні поня­т­тя у цій галузі математики. Почесний доктор Вроцлавської медичної академії (1961).