Книжник Іван Сергійович

Визначення і загальна характеристика

КНИ́ЖНИК Іван Сергійович (справж. — Бланк Ізраїль Самойлович (Соломонович); псевд.: Ветров, Кратов, Андрей та ін.; 07(19). 06. 1878, м. Ананьїв Херсон. губ., нині Одес. обл. — 18. 02. 1965, Ленінград, нині С.-Петербург) — публіцист, історик, філософ. Кандидат філологічних наук (1945). Навч. в Університеті св. Володимира у Києві, звідки 1902 виключений за участь в таєм. студент. організаціях і висланий на батьківщину під нагляд поліції. 1903 екстерном склав іспити й отримав університет. диплом, 1904 мобілізов. до рос. армії. Вів агітацію проти війни з Японією, через загрозу арешту емігрував у Францію. Зблизився із представниками рос. анарх. еміграції, був ред. анарх. г. «Земля. Хлеб и Воля» (також вміщував публікації в ін. період. вид.). 1906 виступив із доповіддю на з’їзді рос. анархістів у Лондоні. Став одним із провід. теоретиків анархізму, однак згодом змінив погляди і позиціонував себе як християн. соціаліста. 1909, після повернення до С.-Петербурга, заарешт. і засланий на 3 р. до Сибіру. Після звільнення входив до Реліг.-філос. товариства, пропагував християн. соціалізм, дописував до ліберал. і ліворадикал. періодики. 1917 в г. «Правда» надрукував відкритий лист, у якому схвалив усі заходи рад. влади. Згодом завідував у цій газеті відділом, публікував численні статті, бібліогр. нариси тощо. Від 1919 працював у культ.-осв. організаціях Петрограда (нині С.-Петербург), Ленінгр. інституті книгознавства. Досліджував творчу спадщину П. Лаврова, участь рос. революціонерів у Париз. комуні та І Інтернаціоналі. Вміщував також публікації відповід. тематики у ж. «Каторга и ссылка», «Красная летопись».

Завантажити статтю