Попов Веніамін Степанович
ПОПО́В Веніамін Степанович (30. 05. 1927, м. Троїцьк, нині Челябінської обл., РФ — 18. 10. 2010, Запоріжжя) — матеріалознавець. Доктор технічних наук (1971), професор (1972). Заслужений діяч наук УРСР (1980). Закінчив Челябінський механіко-машинобудівний інститут (1948). Працював на виробництві (194951); у Центральному НДІ технології і машинобудування (Москва, 1951–56); від 1956 — у Запорізькому технічному університеті: 1958–64 — декан ливарного факультету, 1964–2006 — завідувач кафедри обладнання і технології зварювального виробництва, 1978–93 — ректор. Основні напрями наукових досліджень — зварювання, матеріалознавство та зносостійкість матеріалів. Вивчав проблеми стійкості сталі та сплавів до зношення в різноманітних умовах експлуатації на металургійних та машинобудівних підприємствах, підвищення зносостійкості наплавних матеріалів, технології та режими їх наплавлення й термічного оброблення. На честь П. на будівлі вузу встановлено меморіальну дошку (2017).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Износостойкость прессформ огнеупорного производства. Москва, 1971; Долговечность оборудования огнеупорного производства. Москва, 1978; Металловедческие аспекты износостойкости сталей и сплавов. З., 1996; Зниження вмісту шкідливих домішок у металі шва при використанні комплексного розкислювача в покритті зварювальних електродів // Металознавство та обробка металів. 2000. № 3; Повышение выносливости металла сварного шва за счет чистоты ферроматериалов в покрытии электордов // Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. 2003. № 2; Зносостійкість сплавів, відновлення та зміцнення деталей машин: Навч. посіб. З., 2006 (усі — співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
