ПИ́САРЕВ Ігор Глібович (03. 03. 1931, с-ще Дальнє Кон­стантиново Нижньогородського краю, нині Нижньогородської обл., РФ — 21. 07. 2009, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі рідин­них рушійних установок ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1989), професор (1997). Заслужений машинобудівник УРСР (1984). Державна премія СРСР (1977). Закінчив Казанський авіаційний ін­ститут (РФ, 1954). Працював у СКБ № 385 (м. Златоуст, РФ, 1954–59); у КБ «Пів­ден­не» (від 1959): начальник від­ділу пневмо­гідросистем (1966–72), за­ступник головного кон­структора КБ (1972–92); ВО «Пів­денмаш»: головний кон­структор—начальник від­ділу літакобудува­н­ня (1992–95); Ін­ституті технічної механіки НАНУ та НКАУ (1995–2000; усі — Дні­пропетровськ). Зробив значний внесок у створе­н­ня бо­йових стратегічних комплексів 2-го, 3-го і 4-го поколінь, зокрема у роз­робле­н­ня системи пере­д­стартового хімічного над­дуву, керував роз­робле­н­ням двигун­них установок космічних ракет-носіїв «Циклон-2», «Циклон-3», «Зеніт-2» та 1-го ступеня ракет комплексу «Енергія-Буран» (1976–87). Забезпечував науково-технічний су­провід роз­робок пневмо­гідросистем усіх ракет, що роз­робляло КБ «Пів­ден­не». Автор числен­них науково-технічних праць, пере­важно закритого характеру.