Ковтуненко Віктор Олексійович

КОВТУНЕ́НКО Віктор Олексі­йович (01. 11. 1931, Київ — 22. 07. 2008, там само) — фахівець у галузі зварюва­н­ня. Кандидат технічних наук (1973). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1954). У 1956—2008 працював в Ін­ституті електрозварюва­н­ня НАНУ (Київ), де очолював групу та лабораторію зварюва­н­ня в будівництві. Наукові дослідже­н­ня: кон­структивна технологічна міцність зварних зʼ­єд­нань та вузлів металокон­струкцій із труб; створе­н­ня нових кон­струкційних матеріалів і про­гресивних технологій зварюва­н­ня для будівництва. Брав участь у роз­роблен­ні технологій виготовле­н­ня кон­струкцій для зведе­н­ня суцільнозварних телевізійних веж у Києві та Ленін­граді (нині Санкт-Петербург), монументу «Мати-Батьківщина» та критої спортивної арени у Києві, автомобільних мостів у містах Камʼянець-Подільський Хмельницької обл., Дні­продзержинськ (нині Камʼянське) Дні­пропетровської обл., Дні­пропетровську (нині Дні­про), Запоріж­жі, Пів­ден­ного та Подільського мостів у Києві, системи транс­порт­них естакад в Одеському морському порту, глибоководних платформ на Чорному, Ка­спійському та Балтійському морях та ін. Створе­н­ня за його участі нового поколі­н­ня економлегованих сталей під­вищеної міцності та роз­робле­н­ня технології їх зварюва­н­ня забезпечили успішне викона­н­ня капітального ремонту найбільшої в Україні домен­ної печі № 9 комбінату «Криворіж­сталь» та спорудже­н­ня першого в Україні унікального резервуара для зберіга­н­ня нафти обʼємом 75 тис. м3 у м. Броди Львівської обл.

Завантажити статтю