Пазич Майя Павлівна
ПА́ЗИЧ Майя Павлівна (22. 05. 1938, с. Розаліївка Узинського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 01. 07. 2020, Київ) — актриса. Народна артистка України (2011). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2009, 2013, 2016). Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1959; викладачі П. Сергієнко, К. Степанков). Відтоді працювала в Одеському театрі юного глядача. 1960—2020 — актриса Київського театру юного глядача на Липках. Темперамент, емоційність, своєрідне відчуття гумору, достовірність виконання ролей в дитячому репертуарі та у виставах для дорослих глядачів засвідчували багатогранний талант актриси. П. було притаманне індивідуальне відчуття характеру, що часто складало першооснову створення різнопланових образів у творах української та зарубіжної драматургії.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Уля Громова («Молода гвардія» за О. Фадєєвим), Солоха («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Параска, Софія («Сто тисяч», «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Няня («Червоненька квіточка» Л. Браусевича, І. Карнаухової), Шура («Фатальна помилка» М. Рощина), Тітка Роза («Вино з кульбабок» за Р. Бредбері), Мачуха («Кришталевий черевичок» Т. Габбе), Марселіна («Шалений день» за П.-О. Бомарше), Берта («Гедда Ґаблер» Г. Ібсена), Ненсі Марч («Гарольд і Мод» К. Гіґґенса), Годувальниця Джульєтти («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Мати Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки), Баба («Ярмарковий гармидер» Я. та І. Златопольських), Місіс Тарбел («Поліанна» за Е. Портер), Сирена («Сирена та Вікторія» О. Галіна), Галчиха («Без вини винні» О. Островського).
Завантажити статтю
Людина 
