Новицький Станіслав Сергійович
Визначення і загальна характеристика
НОВИ́ЦЬКИЙ Станіслав Сергійович (27. 12. 2000, с. Павлівка Фрунзівського, нині Роздільнянського р-ну Одеської обл.) — поет, публіцист. Член АУП (2018), Товариства письменників і журналістів імені І. Франка (2022). Премії імені П. Куліша (2020), імені Л. Народового (2022), імені Л. Глібова, імені О. Гончара (обидві — 2023). Закінчив Національну академію Національної гвардії України (Харків, 2023). Від 2010 мешкає й працює у Кропивницькому. Засновник (2022) і головний редактор літературно-мистецького альманаху «Сівач». Дебютував 2018 добіркою віршів у журналі «Дзвін». Пише верлібрами, рідше звертається до традиційних римованих катренів. Поезія Н. — переважно філософська та інтимна лірика, зустрічаються громадянські й пейзажні мотиви. Виразні риси його творів — епічна заглибленість у зміст кожного образу, міфічність, наскрізна асоціативність. Автор публіцистичної книги «Гріх і честь Віктора Погрібного» (Х., 2022). Окремі твори друкували в часописах «Вежа», «Дукля», «Степ», «Березіль», «Дніпро», «Ґражда», «Вінницький край», «Літературний Чернігів», «Буковинський журнал», «Літературна Україна», «Слово Просвіти».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Акафіст коня. Кр., 2020; Полудень. Кр., 2021; Воскресіння віт. Кр., 2021; Розуміння простору. Кр., 2022; Крони дерев холодні. Кр., 2022; Фронтальне скло. К., 2022; Передмовчання. Чц., 2023.