Патології хребта та суглобів Інститут імені М. Ситенка НАМНУ

Визначення і загальна характеристика

ПАТОЛО́ГІЇ ХРЕБТА́ ТА СУГЛО́БІВ Ін­ститут імені М. Ситенка НАМНУ. Заснований 1907 у Харкові як Медико-механічний iн­ститут; 1920 пере­йменований у 1-й державний Український медико-механічний ін­ститут та під­порядкований Народному комісаріату охорони здоровʼя; від 1925 — Український клінічний ін­ститут ортопедiї та травматологiї. 1940 присвоєно iмʼя М. Ситенка (директор 1926—40). У 1941 Ін­ститут реорганiзовано в евакошпиталь № 3348 i пере­дис­локовано до м. Новосибiрськ (РФ). 1943 повернено до Харкова, від­тоді мав назву Український НДІ ортопедії та травматології; від 1965 — Харкiвський ін­ститут протезува­н­ня, ортопедiї i травматологiї, від 1974 — Харківський ін­ститут ортопедії та травматології (від­діл протезува­н­ня і протезобудува­н­ня пере­дано Українському центральному НДІ екс­пертизи праце­здатності та організації праці інвалідів). 2000 уві­йшов до структури НАМНУ та отримав сучасну назву. 

В Ін­ституті — 15 наукових (від­діли патології су­глобів, патології хребта та су­глобів дитячого віку, інструментальної та малоінвазивної хірургії хребта, захворювань та по­шкоджень хребта, травматології опорно-рухової системи, кісткової онкології, анестезіології та інтенсивної терапії, консе­рвативного лікува­н­ня та клінічних ви­пробувань, лабораторної діагностики та імунології, транс­плантології та екс­периментального моделюва­н­ня з екс­периментально-біо­логічною клінікою, функціональної діагностики і патофізіології, науково-медичної інформації, лабораторії морфології сполучної тканини, біо­механіки, ортезува­н­ня та біо­матеріалів) та 13 клінічних (від­діле­н­ня ортопедичної артрології та ендо­протезува­н­ня, дитячої ортопедії, вертебрології, невід­кладної травматології та від­новної хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, екс­треної травматологічної допомоги, фізіотерапії, транс­плантології системи опори та руху, пере­лива­н­ня крові, від­новного лікува­н­ня, рентґенвід­діле­н­ня, лабораторія клінічної діагностики, консультативно-діагностичне від­діле­н­ня) під­роз­ділів. 

В остан­ні роки роз­почало діяльність від­діле­н­ня бо­йової травми, основне зав­да­н­ня якого — на­да­н­ня допомоги особам з вогнепальними по­шкодже­н­нями опорно-рухової системи. В Ін­ституті працюють понад 500 наукових спів­робітників, з них 22 доктори, 50 кандидатів наук, 7 професорів, 4 заслужених діячі науки і техніки, 2 лауреати Державної премії України у галузі науки і техніки. Серед ві­домих учених — М. Андрусон, Б. Бабич, Л. Горидова, Г. Ґрунтовський, К. Єленевський, Ю. Колонтай, О. Корж, О. Котов, М. Кулiш, Є. Лисицький, В. Маколінець, В. Маркс, О. Недригайлова, Л. Нiколаєв, М. Новаченко, Є. Панков, О. Про­дан, Т. Ревенко, О. Скоблiн, Р. Талишинський, В. Трубніков, В. Філіпенко, В. Чаклiн, Б. Шкуров, Д. Яременко.

Основними напрямами наукової діяльності є екс­периментально-теоретичні дослідже­н­ня з про­блем лікува­н­ня патологій хребта, ортопедичної артрології й ендо­протезува­н­ня, ортопедичної онкології, травматології хребта та су­глобів. Науковці Ін­ституту роз­вивають нові пер­спективні технології оперативного і консе­рвативного лікува­н­ня хворих з патологіями хребта, зокрема за­стосува­н­ня так званих динамічних фіксаторів, способи через­шкірної денервації дуговід­росткових су­глобів при спондилоартрозі, малоінвазивного хірургічного лікува­н­ня хворих на остеохондроз, з ком­пресійними пере­ломами хребців при остеопорозі; ви­вчають пита­н­ня викори­ста­н­ня клітин­ної терапії, транс­плантації аутологічних клітин ушкодженого між­хребцевого диска, причини та процес роз­витку транзиторного поперекового болю, вплив паравертебральних мʼязів на результати спондилодезу. 

Спів­робітниками роз­роблено імплантати з гідроксилапатитної та корундової кераміки для заміще­н­ня дефектів уражених хребців і кісток, систему корекції деформації скелета у дітей та дорослих; сконстру­йовано і впроваджено у медичну практику корсет для лікува­н­ня сколіозу, полісегментарні кон­струкції для фіксації хребта у дітей, які «зростають» разом із пацієнтом; об­ґрунтовано модульні системи ендо­протезів для лікува­н­ня зло­якісних кісткових пухлин. В Ін­ституті проводять рекон­структивно-від­новні операції при тяжких наслідках травм і захворюва­н­нях таза, ендо­протезува­н­ня сучасними кон­струкціями ендо­протезів кульшового, колін­ного, плечового і ліктьового су­глобів. Від 1927 видає журнал «Ортопедія, травматологія та протезува­н­ня». Директори: К. Веґнер (1907—26), М. Корж (1996-2023), від 2023 — С. Бондаренко в. о. директора.

В. О. Танькут, І. В. Голубєва, М. Д. Рикун

Завантажити статтю