СЕНЮ́К Ольга Дмитрівна (01. 06. 1929, с. Під­гайчики, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 01. 06. 2019, Київ) — пере­кладачка. Дружина Є. Поповича. Членкиня НСПУ (1966). Премія імені М. Рильського (1995). Закінчила Чернівецький університет (1952). Працювала редактором видавництва «Веселка» (1957–59), науковим спів­робітником Київського історичного музею (1960–62). Активна учасниця руху шістдесятників. Авторка багатьох художніх пере­кладів зі скандинавських та англійської мов, перед­мов і післямов до власних пере­кладів, статей про скандинавський фольклор, сучасну шведську прозу, про взаємопереклади української та скандинавської літератур. У пере­кладах впроваджувала авто­хтон­ну українську лексику всіх стильових шарів. Серед пере­кладів — із шведської літератури: повісті «Золото і анаконда» Р. Бломберґа (1960), «Малий і Карлсон, що живе на даху» (1963; 2010; 2023), «Карлсон, що живе на даху, прилітає знову» (1965; 2009), «Знаменитий детектив Блюмквіст» (1968; 2003; 2004), «Нові пригоди Карлсона, що живе на даху» (1970), «Пеппі-Довгапанчоха» (1977; 2010; 2023), «Брати Левʼяче Серце» (1985; 2007; 2013; 2019), «Роня, дочка роз­бійника» (1987; 2009; 2015; 2020), «Міо, мій Міо» (1990; 2019), «Расмус-волоцюга» (1990; 2007; 2019), «Карлсон, Пеппі та інші» (2007; 2010), «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (2010; 2023), «Діти з Гамірного» (2012) А. Ліндґрен, роман «Бродяга» В. Вальфрідсона (1964), повість «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» (1964; 2000; 2009; 2021) та роман «Сага про Єсту Берлінґа» (1971; 2015) С. Лаґерлеф, «Казки» З. Топеліуса (1967; 2008), повісті «Вбивство на 31-му поверсі» П. Вале (1969), «Диво-капелюх» Т. Янсон (1973), роман «Червона кімната» (1974; 2001) та низка оповідань А. Стріндберґа, роман «Гіркий сміх» (1976), повість «За­мкнена кімната» (1984) М. Шеваль і П. Вале, романи «Острів», «Я і мій син» С. Ліндмана (обидва — 1984), повісті «Кат», «Карлик», «Варов­ва», «Сивіла», «Смерть Аґо­сфера», «Паломник на морі», «Свята земля», «Маріамна» П. Лаґерквіста (усі — 1988), пʼєса «З життя дощових червʼяків», збірка «Шведські прислівʼя та приказки» П.-У. Енквіста (1990), повісті «Джмелиний мед», «Слід змія на скелі» Т. Ліндґрена (обидві — 2002), «Полтава: роз­повідь про загибель однієї армії» П. Енґлунда (2009); з норвезької: повість «Аку-Аку» (1959), збірка «Сучасна норвезька новела» (1975) Т. Геєрдала, повість «Андерсенам — ура!» С. Гельмебака (1977), новели «Небезпечне свата­н­ня», «Норвезькі народні казки» (обидва — 1986; 2017), «Норвезькі прислівʼя та приказки» (1991) Б. Бʼєрнсона, пʼєси «Росмерсгольм» (1993; 2011), «Ляльковий дім» (2011) Г. Ібсена, у періодиці — повісті Д. Ґреносет («Анна на пустищі»), К. Голт («Мандрівка»), добірки віршів Р.-Я. Якобсена, О.-М. Нессе; з данської: повість «Празник святого Йорґена» Г. Берґстеда (1967), романи «Пані Марія Грубе», «Нільс Люне» Є.-П. Якобсена (обидва — 1969), збірки новел «Пасажири вільних місць» (1969), «Сучасна данська новела» (1982), «Норвезькі прислівʼя та приказки» М. Андерсена-Нексе; з англійської: романи «Вибір зброї» В. Еша (1966), «Ярмарок суєти» В. Тек­керея (1979; 2003), «Дивитися на все іншими очима» (1991), «Із самоти», «Медитація» (обидва — 1992) Г.-Дж. Ноуена, у періодиці та збірниках — окремі твори В. Шек­спіра, М. Твена, Дж. Лондона, П. Бойла, В. Фолкнера, Д. Селінджера, Ф. ОʼКон­нор та ін.; з ісландської: повість «Сага про малого Хʼялті» С. Йоунсена (1980). Також пере­клала зі шведської мови брошуру «Україна і Швеція в історичній пер­спективі» К. Гернера і К. Карлсона (Стокгольм, 1996), із норвезької — книгу «Волю Україні: роз­повідь про Миколу Радейка» К. Кристенсена (К., 1999). Під­готувала низку статей в ЕСУ.