ПЛАТО́НОВ Олег Максимович (30. 04. 1939, Сталіно, нині Донецьк — 14. 06. 1996, Київ) — фахівець у галузі молекулярної біо­логії. Доктор біо­логічних наук (1985). Закінчив Донецький медичний ін­ститут (1962). Працював в Ін­ституті біо­хімії АН УРСР (1965–73); в Ін­ституті молекулярної біо­логії і генетики НАНУ (1973–96; обидва — Київ): за­ступник директора з наукової частини, завідувач від­ділу. Наукові дослідже­н­ня: механізми окисле­н­ня аскорбінової кислоти в організмі тварин; молекулярні механізми, які зумовлюють особливості екс­пресії генів у пухлинах печінки та в печінці, що від­новлюється внаслідок ушкодже­н­ня чи видале­н­ня частини органа. Вперше довів, що від­новлювальний процес в печінці від­бувається завдяки найранішнім змінам в екс­пресії генів; виявив екс­пресію послідовностей ДНК, що часто по­вторюються і що, як вважали раніше, не транс­крибуються. Вперше описав тимчасове на­ближе­н­ня мітохондрій до ядра і роль цих органел в пере­про­грамуван­ні ядерного генома.