Працюк Володимир Матвійович

ПРАЦЮ́К Володимир Матві­йович (22. 02. 1922, с. Преображенка Дні­провського пов. Миколаївської губ., нині Каховського р-ну Херсонської обл. — 12. 05. 2013, м. Нова Каховка, нині Каховського р-ну) — хоровий диригент, педагог, композитор-аматор. Батько Володимира та Любові Працюків, В. Кузик, дід Б. Працюк та У. Яненко. Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Миколаївське (1941; оркестровий від­діл) та Херсонське (1951; хор­мейстерський від­діл) музичні училища. Від 1946 викладав у музичній школі м. Каховка. Водночас організував і очолив хорову капелу при міському Палаці культури, що неодноразово здобувала пере­могу на обласних, республіканських (Київ, 1954) та всесоюзних (Москва, 1957) оглядах художньої самодіяльності. Від 1957 — директор Палацу культури м. Нова Каховка, диригент хору; водночас вів кл. баяна та акордеона у музичній школі. Здійснив багато аранжувань хорових творів та оркестровок тематичних про­грам, присвячених важливим су­спільним подіям. Написав низку пісень, де оспівав рідний край, що уві­йшли до репертуару хорових колективів Херсонщини. Його твори на­друковані у збірниках «Нові вокальні твори українських радянських композиторів» (К., 1980), «Пісен­ні скарби Херсонщини “Повіку бути хлібу й пісні”» (Хн., 2009), «Володимир Працюк. Вокальні твори» (Нова Каховка, 2012). Автор книги «Дорога через все життя» (К., 2012). До 90-річчя П. (2012) у музеї м. Нова Каховка від­крито екс­позицію «Унікальна в Україні родин­на династія».