Працюк Володимир Матвійович
ПРАЦЮ́К Володимир Матвійович (22. 02. 1922, с. Преображенка Дніпровського пов. Миколаївської губ., нині Каховського р-ну Херсонської обл. — 12. 05. 2013, м. Нова Каховка, нині Каховського р-ну) — хоровий диригент, педагог, композитор-аматор. Батько Володимира та Любові Працюків, В. Кузик, дід Б. Працюк та У. Яненко. Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Миколаївське (1941; оркестровий відділ) та Херсонське (1951; хормейстерський відділ) музичні училища. Від 1946 викладав у музичній школі м. Каховка. Водночас організував і очолив хорову капелу при міському Палаці культури, що неодноразово здобувала перемогу на обласних, республіканських (Київ, 1954) та всесоюзних (Москва, 1957) оглядах художньої самодіяльності. Від 1957 — директор Палацу культури м. Нова Каховка, диригент хору; водночас вів кл. баяна та акордеона у музичній школі. Здійснив багато аранжувань хорових творів та оркестровок тематичних програм, присвячених важливим суспільним подіям. Написав низку пісень, де оспівав рідний край, що увійшли до репертуару хорових колективів Херсонщини. Його твори надруковані у збірниках «Нові вокальні твори українських радянських композиторів» (К., 1980), «Пісенні скарби Херсонщини “Повіку бути хлібу й пісні”» (Хн., 2009), «Володимир Працюк. Вокальні твори» (Нова Каховка, 2012). Автор книги «Дорога через все життя» (К., 2012). До 90-річчя П. (2012) у музеї м. Нова Каховка відкрито експозицію «Унікальна в Україні родинна династія».
Рекомендована література
- Кузик В. Родина Кузиків — Працюків // Нашому роду нема переводу. Славні династії та родини України. Т. 2. К., 2013;
- Її ж. «Згадаймо праведних Гетьманів…» — згадаємо своїх дідів // Час і події. Нью-Йорк, 2021, 17 листоп.