Працюк Любов Володимирівна
ПРАЦЮ́К Любов Володимирівна (22. 01. 1949, м. Каховка Херсонської обл.) — композитор, педагог, музично-громадська діячка. Членкиня НСКУ (2000). Дочка Володимира Матвійовича Працюка, сестра В. Кузик та В. Працюка, мати Б. Працюк. Закінчила Київську консерваторію (1973; кл. Н. Горюхіної). Відтоді викладала у Луцькому музичному училищі, від 1976 — у дитячій музичній школі м. Нова Каховка (Херсонська обл.). 2000–16 — директор Центру музичної творчості (м. Нова Каховка). Засновник і президент щорічного Міжнародного конкурсу академічного мистецтва юних «Vivat, musica!» у Новій Каховці (2001). Від 2016 мешкає у м. Вишневе Київської обл. Композиторський доробок П. переважно орієнтовано на виховання юного музиканта, розвиток його образної уяви як через програмні, так і більш розгорнуті за формою пʼєси, фольклорні сценарні програми, мюзикли; музична мова заснована на принципах академічних закономірностей мислення, розширеного до використання збагачених ладоутворень, окремих поліфонічних прийомів та елементів нових стильових засобів. Її твори звучать в програмах концертів та різних конкурсів. Авторка методичних розробок, статей у пресі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- дитячі мюзикли-казки — «Звідки взялись броненосці» за Р. Кіплінґом (1989), «Охоронець Ломського лісу» за Е. Бурбон-Вектор (1995), «Перлина Альдаміни» (1998); для фортепіано з оркестром — 3 концерти (1973; 2004; 2015); Концертна фантазія для фортепіано з оркестром «Різдвяні дзвони» з репертуару «Pentatonix» (2015); для струнного оркестру — Симфонієтта Klassik (2006); для камерного оркестру — «Весняний настрій» (2015), Ноктюрн для скрипки з фортепіано (1989); п’єси для фортепіано — «Поліфонічні п’єси для дітей» (1996), «Три прелюдії» за картинами М. Реріха (1997), Баркарола (2011); романси на слова Е. Межелайтіса, Ф. Ґарсіа Лорки, Р. Братана, Н. Звягінцевої, В. Івченко, В. Смолій та ін.; для дитячого хору — «Музична абетка у картинках» (1987); пісні; духовні хори.
Людина 