ПЕТРУШЕ́ВИЧ Роман Омелянович (15. 06. 1872, м. Буськ, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 1940, Суми) — право­знавець, громадсько-політичний діяч. Брат Степана і Євгена, дядько Лева і Антіна Петрушевичів. Закінчив Академічну гімназію у Львові та Львівський університет. Від 1900 працював суд­дею у м. Камʼянка-Струмилова (нині Камʼянка-Бузька Львівського р-ну Львівської обл.). Член Української національно-демократичної партії. З початком 1-ї світової війни мобілізований до автро-угорської армії, 1915–18 пере­бував у російському полоні в Сибіру. 1918–19 — повітовий комісар ЗУНР у Камʼянці-Струмиловій; після від­ступу УГА за р. Збруч — сотник інтен­дантської служби 1-го корпусу УГА. У 1920-х рр. — урядовець Земельного іпотечного банку (Львів), адвокат у Камʼянці-Струмиловій, до 1939 — начальник суду у м. Вадовиці (Польща). 1940 заарештований більшовиками, загинув в увʼязнен­ні.