Петрушевич Степан Омелянович

ПЕТРУШЕ́ВИЧ Степан Омелянович (1855, с. Любинці, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 14. 01. 1920, станція Слобідка, нині смт Подільського р-ну Одеської обл.) — церковний і громадсько-політичний діяч. Брат Євгена і Романа, батько Лева, дядько Антіна Петрушевичів. На­вчався у Академічній гімназії і Греко-католицькій духовній академії у Львові. 1879 рукопокладений на священ­ника. Від­тоді душпастирював на Львівщині, зокрема 1914—18 — віце-декан м. Камʼянка-Струмилова (нині Камʼянка-Бузька Львівського р-ну Львівської обл.). Організовував читальні товариства «Просвіта», вміщував публікації у релігійному часописі «Нива» (Львів). Член Української національно-демократичної партії. Під час 1-ї світової війни мешкав у Відні. 1918—19 — голова повітової Української національної ради у м. Радехів (нині Червоно­градського р-ну Львівської обл.), депутат Української національної ради (член земельної комісії). Разом із УГА та адміністрацією Західної області УНР у липні 1919 від­ступив за р. Збруч. Літо—осінь 1919 — культосвітній ін­структор при повітовій управі м. Старокостянтинів (нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл.), згодом — капелан в УГА. Помер від тифу.

Завантажити статтю