Петрушевич Степан Омелянович
ПЕТРУШЕ́ВИЧ Степан Омелянович (1855, с. Любинці, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 14. 01. 1920, станція Слобідка, нині смт Подільського р-ну Одеської обл.) — церковний і громадсько-політичний діяч. Брат Євгена і Романа, батько Лева, дядько Антіна Петрушевичів. Навчався у Академічній гімназії і Греко-католицькій духовній академії у Львові. 1879 рукопокладений на священника. Відтоді душпастирював на Львівщині, зокрема 1914–18 — віце-декан м. Кам’янка-Струмилова (нині Кам’янка-Бузька Львівського р-ну Львівської обл.). Організовував читальні товариства «Просвіта», вміщував публікації у релігійному часописі «Нива» (Львів). Член Української національно-демократичної партії. Під час 1-ї світової війни мешкав у Відні. 1918–19 — голова повітової Української національної ради у м. Радехів (нині Червоноградського р-ну Львівської обл.), депутат Української національної ради (член земельної комісії). Разом із УГА та адміністрацією Західної області УНР у липні 1919 відступив за р. Збруч. Літо–осінь 1919 — культосвітній інструктор при повітовій управі м. Старокостянтинів (нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл.), згодом — капелан в УГА. Помер від тифу.
Рекомендована література
- Лебедович І. Полеві духовники Української Галицької Армії: У 45-річчя участи у Визвольних змаганнях (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1963;
- Максимчук І. Нарис історії роду Петрушевичів. Шикаґо, 1967;
- Павлишин О. Євген Петрушевич (1863–1940): Ілюстров. біогр. нарис. Л., 2013.
Завантажити статтю
Людина 
