ПЄРА́ЦЬКИЙ Броніслав (Pieracki Bronisław; 28. 05. 1895, м. Горлиця, нині Малопольського воєводства, Польща — 15. 06. 1934, Варшава, 2018 пере­похований у м. Новий Сонч Малопольського воєводства) — польський військово-політичний діяч. Закінчив гімназію і офіцерську школу (1913) при Стрілецькому союзі у Новому Сончі. Під час 1-ї світової війни командував під­роз­ділами Легіону польського, що воював у складі австро-угорської армії. Від 1917 — член Польської організації військової, коман­дант округ Новий Санч, Львів. Від листопада 1918 — коман­дант бо­йового від­тинку у битві за Львів, активний учасник українсько-польської війни 1918–19. Після закінче­н­ня Вищої військової школи (1924) очолював Ін­спекторат армії, був за­ступником начальника Ген­штабу. Від 1929 — віце-міністр, від 1934 — міністр внутрішніх справ Польщі. Один із організаторів і керівників масових ре­пресивних акцій проти українців у Галичині та на Волині, зокрема т. зв. пацифікації. Вбитий Г. Мацейком від­повід­но до ріше­н­ня Проводу ОУН. Г. Мацейку вдалося уникнути арешту і нелегально ви­їхати за кордон, інших учасників замаху на П. (С. Бандеру, К. Зарицьку, М. Климишина, М. Лебедя та ін.) засуджено на Варшавському процесі ОУН 1935–36.