Полканов Юрій Олександрович

ПОЛКА́НОВ Юрій Олександрович (10. 03. 1935, Сімферополь — 29. 02. 2020, там само) — геолог, караїмознавець. Син О. Полканова. Доктор геолого-мінералогічних наук (1985). Заслужений працівник культури АР Крим (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (1994), премія АР Крим (1996). Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро, 1957). Відтоді працював інженером-геологом у Північно-Казахстанській експедиції. Від 1960 — в Українському інституті мінеральних ресурсів (2000–12 — Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, Сімферополь), де пройшов шлях від інженера-геолога до завідувача відділу, головного наукового співробітника. Був головою Наукової ради Асоціації кримських караїмів «Кримкарайлар» (від 1989). Розробляв методи прогнозування, пошуків, геолого-мінералогічного вивчення та технологічного оцінювання родовищ титану, цирконію, алмазів та ін. видів мінеральної сировини. 1998 на його честь названо мінерал полкановіт. Досліджував проблеми етнокультури кримських караїмів. Учасник Конгресу національних меншин Європи у Трієсті — Пертшаху (1997), Конгресу лідерів тюркських народів у Карачаї (Домбай, 1998), 3-го Конгресу етнологів та антропологів Росії у Москві (1999), Всесвітньої зустрічі кримських караїмів в Євпаторії — Чуфут-Кале (2005).

Рекомендована література

1. Пам’яті Юрія Олександровича Полканова // Мінералогічний журнал. 2020. Т. 42, № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю