Поддубко Костянтин Валентинович
ПОДДУ́БКО Костянтин Валентинович (21. 05. 1959, м. Алушта, нині АР Крим) — живописець, аквареліст, монументаліст і педагог. Член НСХУ (1995). Закінчив Кримське художнє училище (Сімферополь, АР Крим, 1978; викладачі М. Моргун, В. Хараборіна), Харківський художньо-промисловий інститут (1987; викладачі В. Норазян, В. Сидоренко, Г. Тищенко). Від 1987 — у Нікополі (Дніпропетровська обл.): 1987—89 — оформлювач на Дніпропетровському художньо-оформлювальному комбінаті; 1989—95 — художник-проєктант у кооперативах (виконував дизайн інтерʼєрів, вітражі, розписи в громадських і навчальних установах, зокрема в дошкільних навчальних закладах № 14, 23); 1995—96 — викладач живопису на факультеті дизайну та декоративного мистецтва в ПТУ № 6 Запоріжжя; 1996—2002 — художник на підприємстві «Палітра» Дніпропетровської організації НСХУ; 2011—20 — старший викладач кафедри дизайну Національного університету «Запорізька політехніка». 2003—10 та від 2020 — на творчій роботі. Від 2022 — у Дніпрі. Призер і дипломант Міжнародних бієнале «Марина» (Одеса, 1998, 2000), акварелі (Белґрад, 2010). У різножанрових творах утілює гармонію та непомітну красу людини, довкілля, предметного світу; з любовʼю та мʼякою іронією відображає повсякденне життя містян, селян, дітей, домашніх тварин; зображує краєвиди Криму, Придніпровʼя, Нікопольського краю, передаючи рух повітря й сонячного світла; художню виразність жіночої оголеної натури підсилює гнучкими позами, несподіваними ракурсами. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1988. Персональні — у Нікополі (1992, 2004—05, 2009, 2010 і 2013 — по дві експозиції, 2019), Дніпрі (1995, 2020—21, 2023), Запоріжжі (2000, 2019, 2021), Енергодарі (Запорізька обл., 2009, 2021), Іркутську (РФ, 2021). Деякі твори зберігаються в Дніпровському, Запорізькому, Сімферопольському художніх музеях, Нікопольському краєзнавчому музеї, Енергодарській художній виставковій залі, Міському виставковому центрі (м. Іркутськ, РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- станковий живопис — «Спека» (1988), «Дорога до моря», «Осінь», «Навігація закінчилася» (усі — 1990), «Календула», «Маша (портрет доньки)» (обидва — 1994), «Добрий урожай», «Сонний Крим» (обидва — 1995), «Перлина» (1996), «Даша (портрет доньки)», «Чай удвох», «14:00» (усі — 1997), «Рибка золота», «Острови кохання», «Весняна електричка» (усі — 1998), «Щедрий вечір» (1999), «Сни в небесах» (2000), «Апельсинчик» (2001), «Кицюні біля моря», «Морський вітер», «Любителі пива» (усі — 2002), «День художника» (2003), «Натюрморт із горобиною» (2004), «Квіткарки» (2005), «Чижик-пижик», «Блага вість» (обидва — 2006), «Сон Дездемони», «Урок астрономії», «Натюрморт із квітами» (усі — 2007), «Рожевий туман» (2008), «Пташенятко», «Весна в Криму», «Роздум» (усі — 2009), «Натюрморт із посудом», «Рівновага», «Шукаю друга» (усі — 2010), «Зима прийшла» (2011), «Букет» (2013), «Натюрморт із трояндами», «Політ над Анастасівкою» (обидва — 2015), «Осінній натюрморт» (2016), «Натюрморт із купальницею» (2017), «Недільний день на дачі» (2019), «Портрет дружини художника» (2020); акварелі — «Золоте місто» (2002), «Пейзаж і чайник» (2003), «Квіти й папуга» (2006), «Квіти й яблука» (2007), «Березень» (2013), «Натюрморт із чашкою» (2015), «Троянди», «Гладіолуси», «Натюрморт із каштанами» (усі — 2016), «Букетик» (2017), «Весна» (2020), «Хазяйка дикого пляжу» (2021), «Добрий ранок» (2022); паркова скульптура «Джерело» в м. Сороки (Молдова, 2003).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
