СОЛО́НІН Юрій Михайлович (25. 04. 1942, м. Сталінськ, нині Новокузнецьк Кемеровської обл., РФ) — фізик, матеріало­знавець. Брат С. Солоніна. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (2015), академік НАНУ (2015). Заслужений діяч науки і техніки України (2016). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), премія імені І. Францевича АНУ (1991). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1964). Від­тоді працює в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): від 1996 — завідувач від­ділу структурної хімії твердого тіла, водночас 2004–15 — за­ступник директора, 2015–23 — директор. За­ступник академіка-секретаря Від­діле­н­ня фізико-технічних про­блем матеріало­знавства НАНУ (2004–20). Заклав основи фізичного матеріало­знавства ультрадис­персних, над­дрібнозернистих та мікрогетероген­них порошкових матеріалів на основі тугоплавких і рідкісних металів, за­пропонував керовані технологічні процеси їх отрима­н­ня; зʼясував фізику процесів структуро­утворе­н­ня в технології ультрадис­персного вольфраму, молібдену та їх сплавів, над­дрібнозеристих псевдо­сплавів вольфрам––мідь, вольфрам––молібден––мідь, нових мета­стабільних оксидних фаз; роз­робив фізико-хімічні принципи сучасної технології багатокомпонентних сплавів і металогідридів на основі цирконію та рідкісноземельних металів із мікрогетероген­ною і контрольованою нерівноважною структурами; створив серію нових матеріалів із під­вищеними електрофізичними й електрохімічними властивостями, високоємні металогідридні електроди, нові екологічно без­печні нікель-металогідридні акумулятори.