Паліїв Василь Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПАЛІ́ЇВ Василь Іванович (06. 10. 1890, с. Кутище Бродівського пов., нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 23. 04. 1975, м. Польковиці, нині Нижньосілезького воєводства, Польща) — громадський діяч. Брат Дмитра, Кекилії, Омеляна Паліївих. Закінчив 1910 українську гімназію в м. Перемишль (нині Польща), вивчав право у Львівському університеті. Влітку 1914 мобілізований до австро-угорської армії. 1917 пораненим потрапив в італійський полон. Улітку 1919 з Відня через Румунію повернувся в Україну. В м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельницької обл.) вступив до УГА, командував кулеметною сотнею, отримав військове звання поручника. Від 1920 працював у Підкарпатському банку в Ужгороді. 1925 переїхав до Львова, був директором книгарні НТШ. З приходом до Галичини більшовицької влади у вересні 1939 виїхав в окуповану німецькою армією Польщу, в м. Криниця (нині Криниця-Здруй) отримав посаду книговода у Повітовому союзі кооперативів. Від 1945 — головний книговод державного хліборобського господарства у с. Шкляри Долішні (нині Шкляри Підкарпатського воєводства). 1959 вийшов на пенсію і поселився у Польковицях.

Завантажити статтю