Пежанський Михайло Григорович
ПЕЖА́НСЬКИЙ Михайло Григорович (29. 09. 1900, Львів — 16. 06. 1987, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — фахівець у галузі будівництва, термінограф, фотомитець, громадський діяч. Син Григорія, брат Володимира і Олександра Пежанських. Закінчив інженерний факультет Віденської політехніки (1927), нострифікацію диплому здійснив у Львівській політехніці. До 1935 працював у Львівській дирекції залізниць. Склав іспит на цивільного інженера-архітектора та відкрив власне архітектурне бюро у Львові, що проєктувало житлові будинки, розробляло містобудівні проєкти та плани міських комунікацій. Автор житлового будинку Зарицьких у стилі функціоналізму на вулиці Обертинська (нині Зарицьких), № 27 (1936–38). У 1936–37 керував каналізаційними роботами при будівництві Бібліотеки «Студіону» на вулиці Озаркевича, № 2 (архітектор О. Пежанський). Після 2-ї світової війни викладав у Мюнхені. Від 1949 — у США, де спочатку працював креслярем, від 1951 — на інженерних посадах. Був членом НТШ (від 1936), Українського технічного товариства (від 1930 входив до його правління) у Львові, Українського технічного товариства у Мюнхені, Товариства українських інженерів Америки (від 1951). Співорганізатор і член правління Українського термінологічного центру Америки (від 1965), член Термінологічної комісії НТШ. Розвивав у діаспорі українську науково-технічну термінологію. Зібрав значну кількість заборонених в УРСР термінологічних словників. Перевидав близько 250 примірників словників для закордонних українських науковців та установ. Укладач «Летунського словничка» (1974) і багатьох інших. Член і один із засновників Українського фотографічного товариства в США. Займався фотофіксацією творів українських митців, що експонували на виставках у США. 1950–85 зробив близько 20 тисяч фотографій мистецьких творів. Був активним діячем «Пласту», починаючи з першого пластового гуртка в Академічній гімназії у Львові у 1912. Після еміграції у США організовував ювілейні зустрічі «Пласту», створив декілька фільмів на цю тематику та унікальний фотоальбом, підготовлений до друку в 1962 на честь 50-річчя українського «Пласту», де розмістив близько 600 власних фотографій. Відзначений пластовим орденом святого Юрія.