Пйонтковський Юзеф

ПЙОНТКО́ВСЬКИЙ Юзеф (1874 — після 1939) — архітектор. Працював 1905—28 у Львові в різних напрямах «нового історизму». Перші з його реалізованих проєктів (у спів­авторстві з В. Гертман­ном) — 2 житлових будинки на нинішній вулиці С. Бандери, № 31—33 (1907—08) — були споруджені ще у стилістиці орнаментальної сецесії. На­ступні його споруди вже по­єд­нували «раціональний», або геометричний модерн з елементами неокласицизму. Риси геометричного модерну помітні у зведеній ним у 1908—09 віллі українського громадського діяча Ю. Мудрака на нинішній вулиці С. Рудницького, № 15. 1908—09 збудував особняк «Вікторія» Вікторії Фрідман на вулиці 29 Листопада (нині Коновальця), № 92 у дуже спрощених формах — про від­гомін сецесії нагадували лише балкон­ні ґрати. Будинок Бромільських на нинішній вулиці Генерала Чу­принки, № 49 звів у 1909—10 з модернізованим класичним ордером (фасади З. Курчинського). Аналогічними рельєфами оздобили фасади спарених камʼяниць братів Шварцвальд на вулиці Клепарівська, № 7—7а (1911) у стилі геометричного модерну, зі врівноваженою пластикою 3-поверхових еркерів і великими трикутними фронтонами. Сецесійно-неокласичну стилістику продовжив у стримано оздоблених скульптурним декором (авторства З. Курчинського) прибуткових камʼяницях на вулиці Пекарська, № 5 і 17 (1911—12) і у великому будинку на розі нинішніх вулиць Городоцька, № 65/67 і Гоголя, № 14 (1913). Прості лінії фасаду камʼяниці С. Кручковського на нинішній вулиці Героїв Май­дану, № 28 у дусі ві­денської геометричної сецесії по­жвавлені тільки рустом і колористикою від­критої цегли (за проєктом П. збудовано фірмою І. Левинського в 1912). У 1910—13 будівельна фірма М. Уляма спорудила великий будинок Торгової біржі, крамниць і складів М. Полтурака на вулиці Городоцька, № 2. П. оперував при його проєктуван­ні масивними геометричними обʼємами з чітким ритмічним членува­н­ням фасаду, що по­жвавлений лише деякими неоампірними декоративними елементами та скульптурними вставками — рельєфами, виконаними у сецесійній манері С.-Р. Пліхалем. Досить авангардною для того часу була архітектура монастиря єзуїтів «Domus Recollectum» св. Йосифа на вулиці Дунін-Борковських (нині Залізняка), № 11 (1907—08, спів­автор К. Ріхтман-Рудневський). У тих же роках за його планами у стилі раціонального модерну зведено будинок спортивного товариства «Сокіл-ІІ» на вулиці Шептицьких (нині вулиця Федьковича, № 32, спорт­клуб «Локомотив») з новаторською кон­струкцією гімнастичного залу. У 1911—13 збудував Пасаж Ґрюнерів — комплекс прибуткової камʼяниці з елементами модернізованого бароко на площі Смольки (нині Генерала Григоренка), № 5 та будинку Єврейської купецької гімназії на вулиці Кол­лонтая (нині Менцинського), № 8 зі стилізовано-ампірним фасадом (нині Львівський ін­ститут економіки та туризму). 1912 у стилі модернізованого класицизму спорудив житловий будинок на нинішній вулиці Князя Романа, № 4 (спів­автор С. Улейський). Після 1-ї світової війни значно зменшив творчу активність. 1924 виконав плани заверше­н­ня роз­початого у 1912 за проєктом А. Піл­лера будівництва вілли адвоката Ю. Коха на нинішній вулиці Тарнавського, № 104, з мотивами пізнього модерну та модернізованого рококо (у 1930-х рр. там мешкав український ко­оперативний діяч М. Лазорко). Серед нереалізованих конкурсних проєктів: нові ратуші у м. Стрий (нині Львівської обл., 1906, 3-тя премія) та Львові (у модернізованих формах галицького ренесансу, 1907), новий Львівський університет (1913), Дирекція пошти і теле­графу в Кракові (1922, 2-а премія), кафедральний костел у Катовицях (1925; обидва — Польща).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю