Піллер Адольф
ПІ́ЛЛЕР Адольф (05. 10. 1877, Львів — 23. 03. 1951, м. Познань, нині Великопольського воєводства, Польща) — архітектор. Народився у родині відомого львівського книговидавця К. Піллера. Архітектурну освіту отримав у Політехніках Львова (1895–1901) та м. Карлсруе, навчався також у Академії мистецтв у м. Мюнхен (обидва — Німеччина). 1903 отримав диплом архітектора, 1910 — архітектурну концесію. У тому ж році заснував у Львові власну будівельну фірму. Споруджував до початку 1-ї світової війни житлові, промислові, адміністративні будівлі у стилістиці пізнього модерну, неокласицизму та «нового історизму». Основні твори у Львові: перший корпус міської електростанції на Персенківці (1907–09, нині ТЕЦ-1, вулиця Козельницька, № 5), Ґрюнвальдська бурса на вулиці Йосифа Сліпого, № 33 (1909–10, співавтор А.-В. Захаревич), Академічний дім (студентський гуртожиток) імені А. Потоцького на вулиці Йосифа Сліпого, № 7 (1910–12), Торговий дім на вулиці Городоцька, № 17 (1912–13), готель «Асторія» на вулиці Городоцька, № 15 (1912–14, співавтор обох — Т. Гартель), житлові будинки на вулицях Грицька Чубая, № 4 (1905–06, співавтор Т. Обмінський), Театральна, № 6 (1909–10, співавтор Т. Новаковський), С. Бандери, № 3 і 5 (1910), І. Франка, № 37, Єфремова, № 51, Сербська, № 13, Свєнціцького, № 9–11–11а (усі — 1911), Пекарська, № 11 (1911–12, проєкт фасаду С. Бардзького), Коновальця, № 102, князя Романа, № 4 (проєкт фасаду С. Бардзького; обидва –1913) і № 6 (1912–14, співавтор Р. Фельпель). У 1910–14 виконав план загальної забудови й окремі первісні проєкти великої групи вілл для Товариства спорудження будинків львівських службовців у дільниці Роллерівка, у верхній частині вулиці Тарновського (нині Тарнавського), № 81–104, і в частині вулиці Красінського (нині Кардинала Гузара). При цьому застосовував стилістику раціонального модерну з елементами модерністичної трансформації архітектури 15–18 ст. Водночас з ансамблем Роллерівки у 1910–14 розробив інший містобудівний проєкт — дільницю особняків на місці фільварку Красучин, названу пізніше «Новий Львів» (співавтори А. Остен, Ф. Касслер). 1914–19 брав участь у військових діях. Від 1923 працював у Познані, де був професором Державної будівельної школи.