Піллер Адольф

ПІ́Л­ЛЕР Адольф (05. 10. 1877, Львів — 23. 03. 1951, м. По­знань, нині Великопольського воєводства, Польща) — архітектор. Народився у родині ві­домого львівського книговидавця К. Піл­лера. Архітектурну освіту отримав у Політехніках Львова (1895—1901) та м. Карлсруе, на­вчався також у Академії мистецтв у м. Мюнхен (обидва — Німеч­чина). 1903 отримав диплом архітектора, 1910 — архітектурну концесію. У тому ж році заснував у Львові власну будівельну фірму. Споруджував до початку 1-ї світової війни житлові, промислові, адміністративні будівлі у стилістиці пізнього модерну, неокласицизму та «нового історизму». Основні твори у Львові: перший корпус міської електро­станції на Персенківці (1907—09, нині ТЕЦ-1, вулиця Козельницька, № 5), Ґрюнвальдська бурса на вулиці Йосифа Сліпого, № 33 (1909—10, спів­автор А.-В. Захаревич), Академічний дім (студентський гуртожиток) імені А. Потоцького на вулиці Йосифа Сліпого, № 7 (1910—12), Торговий дім на вулиці Городоцька, № 17 (1912—13), готель «Асторія» на вулиці Городоцька, № 15 (1912—14, спів­автор обох — Т. Гартель), житлові будинки на вулицях Грицька Чубая, № 4 (1905—06, спів­автор Т. Обмінський), Театральна, № 6 (1909—10, спів­автор Т. Новаковський), С. Бандери, № 3 і 5 (1910), І. Франка, № 37, Єфремова, № 51, Сербська, № 13, Свєнціцького, № 9—11—11а (усі — 1911), Пекарська, № 11 (1911—12, проєкт фасаду С. Бардзького), Коновальця, № 102, князя Романа, № 4 (проєкт фасаду С. Бардзького; обидва —1913) і № 6 (1912—14, спів­автор Р. Фельпель). У 1910—14 виконав план загальної забудови й окремі первісні проєкти великої групи вілл для Товариства спорудже­н­ня будинків львівських службовців у дільниці Рол­лерівка, у верх­ній частині вулиці Тарновського (нині Тарнавського), № 81—104, і в частині вулиці Красінського (нині Кардинала Гузара). При цьому за­стосовував стилістику раціонального модерну з елементами модерністичної транс­формації архітектури 15—18 ст. Водночас з ансамблем Рол­лерівки у 1910—14 роз­робив інший містобудівний проєкт — дільницю особняків на місці фільварку Красучин, на­звану пізніше «Новий Львів» (спів­автори А. Остен, Ф. Кас­слер). 1914—19 брав участь у військових діях. Від 1923 працював у По­знані, де був професором Державної будівельної школи.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю