Пиж Симеон

ПИЖ Симеон (14. 02. 1894, с. Вапен­не, нині Малопольського воєводства, Польща — 10. 06. 1957, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, США) — журналіст, публіцист, громадсько-культурний діяч. На­вчався у Руській бурсі у м. Горлиця (нині Малопольського воєводства). З початком 1-ї світової війни 3 вересня 1914 заарештований владою за пі­дозрою у русофільстві і увʼязнений у таборі Талергоф по­близу м. Ґрац (нині Австрія), а згодом мобілізований до австро-угорської армії і від­правлений на Італійський фронт. 16 березня 1916 пере­йшов на бік італійців, організував у Римі Карпаторуський баталь­йон і Карпаторуський комітет. Від 1919 мешкав у Празі, де 1921 здобув докторат із права у Карловому університеті. Засновник Лемківського комітету допомоги (1920) для лемків-біженців на Пряшівщині, які не захотіли служити у польській армії. Також був членом Лемківського комітету в Празі, від якого 1922 від­ряджений до США для налагодже­н­ня контактів із лемківськими емі­грантськими організаціями. 1922—32 — редактор газети Товариства руських братств «Правда», від 1934 — «Лемко» у м. Клівленд, «Карпатська Русь» у Йонкерсі. Разом із Д. Вислоцьким активізував діяльність Лемко-Союзу в США та Канаді, заснував у Йонкерсі Карпаторуський американський комітет (1939). Брав участь у створен­ні Лемківського комітету допомоги (1946) для сприя­н­ня лемкам на батьківщині. Після їхнього насильницького пере­селе­н­ня у ході Акції «Вісла» під­няв це пита­н­ня на Словʼянському кон­гресі у Нью-Йорку, зу­стрічався з чиновниками посольства Польщі у США. Однак його намага­н­ня без­посередньо фінансово допомогти лемкам 1948 від­хилені польським урядом. Автор праці «Коротка істория Карпатской Руси» (1938; англ. мовою — 1973; 2016), а також багатьох статей у періодиці про різні аспекти лемківського життя у США та Європі. Автор-укладач щорічника «Карпаторус­ский календар Лемко-Союза» (1947—57).

Завантажити статтю