Пиж Симеон

ПИЖ Симеон (14. 02. 1894, с. Вапенне, нині Малопольського воєводства, Польща — 10. 06. 1957, м. Йонкерс, шт. Нью-Йорк, США) — журналіст, публіцист, громадсько-культурний діяч. Навчався у Руській бурсі у м. Горлиця (нині Малопольського воєводства). З початком 1-ї світової війни 3 вересня 1914 заарештований владою за підозрою у русофільстві і ув’язнений у таборі Талергоф поблизу м. Ґрац (нині Австрія), а згодом мобілізований до австро-угорської армії і відправлений на Італійський фронт. 16 березня 1916 перейшов на бік італійців, організував у Римі Карпаторуський батальйон і Карпаторуський комітет. Від 1919 мешкав у Празі, де 1921 здобув докторат із права у Карловому університеті. Засновник Лемківського комітету допомоги (1920) для лемків-біженців на Пряшівщині, які не захотіли служити у польській армії. Також був членом Лемківського комітету в Празі, від якого 1922 відряджений до США для налагодження контактів із лемківськими емігрантськими організаціями. 1922–32 — редактор газети Товариства руських братств «Правда», від 1934 — «Лемко» у м. Клівленд, «Карпатська Русь» у Йонкерсі. Разом із Д. Вислоцьким активізував діяльність Лемко-Союзу в США та Канаді, заснував у Йонкерсі Карпаторуський американський комітет (1939). Брав участь у створенні Лемківського комітету допомоги (1946) для сприяння лемкам на батьківщині. Після їхнього насильницького переселення у ході Акції «Вісла» підняв це питання на Слов’янському конгресі у Нью-Йорку, зустрічався з чиновниками посольства Польщі у США. Однак його намагання безпосередньо фінансово допомогти лемкам 1948 відхилені польським урядом. Автор праці «Коротка істория Карпатской Руси» (1938; англ. мовою — 1973; 2016), а також багатьох статей у періодиці про різні аспекти лемківського життя у США та Європі. Автор-укладач щорічника «Карпаторусский календар Лемко-Союза» (1947–57).

Рекомендована література

1. Горбаль Б. Симеон Пиж // Карпаторусский календар Лемко-Союза на год 1958. Йонкерс, 1958;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Симеон Пиж // Лемківський календар 1994. Леґніца; Криніца, 1994.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю