Плешкан Іван Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

ПЛЕШКА́Н Іван Дмитрович (04. 07. 1866, с. Тулова, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 19. 01. 1902, с. Чортовець, нині Коломийського р-ну) — церковний діяч УГКЦ, поет, фольклорист. Батько О. Плешкан. Під час навчання у Коломийській гімназії був одним з активістів українського студентства, зокрема закликав до етнографічних мандрівок з метою вивчення народних звичаїв та побуту українців (вірш «Лист до братів»), влітку 1885 організував і керував експедицією в гори на Гуцульщину тощо. Писав поезії, збирав народні перекази та співанки. Окремі його вірші покладені на музику, зокрема С. Яричевським, а «Пісня коломийських студентів-мандрівників» (1885) стала урочистим гімном українських громадських товариств «Січ» і «Луг» (увійшла до лугового співаника «Запорожець» (Л., 1923), упорядкованого М. Матіївим-Мельником). Мав значний вплив на молодших сучасників, зокрема на В. Стефаника, з яким приятелював, та Л. Мартовича. Після закінчення духовної семінарії був священником (приват-сотрудником) у м-ку Обертин, потім — парохом у Чортівці Городенківського деканату. Раптово помер під час Служби Божої на Богоявлення (Йордан). У новелі «Серце» В. Стефаник писав: «Іван Плешкан — поет, що заскоро вмер...».

Завантажити статтю