Полоцький Олександр Аркадійович

ПО́ЛОЦЬКИЙ Олександр Аркаді­йович (1886, м-ко Сорочинці Миргородського пов. Полтавcької губ., нині с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. — 10. 02. 1938, с-ще Чибʼю, нині м. Ухта, Респ. Комі, РФ) — економіст, політичний діяч. Закінчив Охтирську гімназію (нині Сумська обл., 1905). На­вчався на математичному факультеті Харківського університету, 1907 пере­вівся до Харківського технологічного ін­ституту. 1910 виключений за революційну діяльність (був членом УПСР) без права вступу до інших закладів вищої освіти і висланий у Вологодську губ. (Росія). 1913 повернувся, працював у банку, напів­легально на­вчався у Комерційному ін­ституті. 1916 мобілізований до російської армії, 1917 залишив службу через хворобу. Жив на Полтавщині, обраний головою Гадяцького повітвиконкому та делегатом Всеукраїнських установчих зборів від УПСР. Від грудня 1917 — у Харкові. У 1920-х рр. — член Колегії Наркомату зовнішньої торгівлі, голова правлі­н­ня «Укрбанку», за­ступник керуючого «Держбанку», член президії правлі­н­ня «Хлібоекс­порту»; 1925—28 — у банківських установах за кордоном. Від 1928 — за­ступник Наркома освіти УСРР. За­ймався справами охорони памʼяток, збереже­н­ня історико-культурної спадщини, опікувався роботою музеїв. Намагався протидіяти політиці продажу за кордон унікальних творів мистецтва й старовини, за що 1931 звільнений з посади. Працював радником у Повноважному пред­ставництві в Празі; від 1933 — за­ступник Наркома легкої промисловості УСРР; згодом — керуючий «Укркниготоргу». 5 грудня 1934 заарештований, 28 березня 1935 за звинуваче­н­ням у приналежності до контр­революційної боротьбистської організації (разом із П. Ванченком, Г. Майфетом, О. Ковінькою та ін.) засуджений до 10-ти р. увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував в Ухтинсько-Печорському таборі (РФ). 9 грудня 1937 по­вторно заарештований у м. Архангельськ (РФ), 25 грудня того ж року засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1956.

Завантажити статтю