ПРИХО́ТЬКО Ген­надій Федорович (28. 07. 1913, м. Пʼятигорськ Терської обл., нині Ставропольського краю, РФ — 25. 11. 1965, Київ) — метеоролог. Брат А. Прихотько. Доктор гео­графічних наук (1965). Закінчив Харківський гід­ро­метеорологічний ін­ститут (1938), де й працював до 1940. У 1940–47 — в системі гід­ро­метслужби Пів­нічного флоту; 1947–49 — за­ступник директора Київської геофізичної обсерваторії; 1949–54 — викладач Київського університету; 1954–65 — директор Українського науково-дослідного гід­ро­метеорологічного ін­ституту (Київ). Основні наукові дослідже­н­ня присвячені пита­н­ням формува­н­ня туманів і конвективних хмар на території України та методам активних впливів на них. Ви­вчав закономірності формува­н­ня клімату України. З ініціативи П. створено спеціальний Екс­периментальний метеорологічний полігон у Дні­пропетровській обл., на базі якого одержано важливі наукові та виробничі результати з питань активних впливів на хмари різних форм (одержа­н­ня додаткових опадів, боротьба з градом).