Поляченко Юрій Володимирович

ПОЛЯЧЕ́НКО Юрій Володимирович (20. 02. 1963, Київ) — ортопед-травматолог, політичний діяч. Син В. Поляченка. Доктор медичних наук (2002), професор (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Народний депутат України (2013–14). Закінчив Київський медичний інститут (1986). Працював лікарем. 1994–95 — заступник головного лікаря медичної частини корпорації «Київміськбуд»; 1995–99 — директор Міжнародного лікувально-оздоровчого центру в Республіці Куба; 1999–2001 — заступник Міністра охорони здоров’я України; 2002–03 — Державний секретар, 2003–05 –заступник Секретаря Ради національної безпеки й оборони України; 2005 — радник Президента України; 2005–07 — Міністр охорони здоров’я України; 2007–13 — директор Інституту хірургії та трансплантології НАМНУ; водночас 2008–15 — завідувач кафедри хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти; від 2019 — в. о. директора, від 2021 — директор Інституту травматології та ортопедії НАМНУ (усі — Київ). У ВР України 7-го скликання — член фракції Партії регіонів, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення медичної діяльності, захисту прав пацієнтів і професійної відповідальності медичних працівників Комітету з питань охорони здоров’я. Наукові дослідження: діагностика та лікування псоріатичного артриту, інфекційних ускладнень при переломах кісток, переломів у потерпілих із поєднаними травмами; застосування регенеративних технологій при остеоартрозіта асептичному некрозі суглобів; лікування вогнепальних поранень кінцівок.

Завантажити статтю