ПОДЕРВʼЯ́НСЬКИЙ Сергій Па­влович (15. 07. 1916, Київ — 09. 02. 2006, там само) — живописець, графік. Чоловік Л. Міляєвої, батько Леся, дід Анастасії Подервʼянських. Народний художник України (1992). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Член НСХУ (1952). З 9 р. від­відував приватну художню студію А. Вороненко-Вороного в Києві; на­вчався на архітектурному факультеті Київського залізнично-дорожнього технікуму (1932–35); закінчив Ленін­градський ін­ститут живопису, скульптури і архітектури (нині Санкт-Петербург, 1952; викладачі К. Рудаков, М. Авілов, В. Конашевич). 1935–37 працював художником у видавництві «Мистецтво» (Київ); 1952–2005 — у Київському художньому ін­ституті: старший викладач, доцент (від 1963), професор (від 1982), завідувач кафедри рисунку (1970–77). Основні галузі — станковий живопис (порт­рет, пейзаж, натюрморт, ню) в різних техніках (олія, темпера, гуаш), книжкова графіка (рисунок, офорт, акварель), плакат. Про­ілюстрував книги українських та зарубіжних авторів, зокрема «Життя Пирогова» Г. Могилевського (1953), «Золота медаль» (1954), «Твори» (в 6-ти т, т. 5, 1957) О. Донченка, «Устим Кармалюк» В. Кучера (1954), «Ви­брані твори» А. Чехова (1955), «Хотинці» В. Петльованого (1956), «Кто виноват?» О. Герцена, «Слон» (обидві — 1958), «Чудесний лікар» (1962) О. Ку­пріна, «Малиновий дзвін» Ю. Збанацького (1958), «Овід» Е. Войнич (1959), «Поверне­н­ня Іржі Скали» Б. Полака (1960), «Когда человеку семнадцать» Б. Левіна (1961), «Трава спів­ає» В. Бережного, «Діти під­земе­л­ля» В. Короленка (обидві — 1964), «Тьомине дитинство» М. Гаріна-Михайловського (1967; усі — Київ). Автор ілюстрацій до творів Т. Шевченка «Сон», «Лілея», «Наймичка», «В. С» (усі —1954), оповіда­н­ня І. Франка «Чума» (1955). Учасник міських, всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких ви­ставок від 1958. Персональні — у Києві (1973, 1997, 2006, 2008). Деякі твори зберігаються в Національному музеї «Київська картин­на галерея», Національному художньому музеї України, Національному музеї Т. Шевченка, Національному музеї історії України у 2-й світовій війні, Національному музеї історії України, Музеї історії Києва, Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (усі — Київ), Національному музеї-заповід­нику української військової звитяги (с. Нові Петрівці Київської обл.), Борис­пільському (Київська обл.), Красно­градському (Харківська обл.), Лубенському (Полтавська обл.), Маріупольському (Донецька обл.), Уманському (Черкаська обл.) крає­знавчих музеях, Воронцовському палаці (м. Алупка, АР Крим), Горлівському (Донецька обл.), Донецькому, Запорізькому, Луганському, Миколаївському, Полтавському, Севастопольському, Сімферопольському, Харківському, Херсонському, Черкаському художніх музеях, Державному історико-культурному заповід­нику м. Острог (Рівненська обл.), Ізмаїльському історичному музеї (Одеська обл.), Художньо-меморіальному музеї В. Касіяна (м. Снятин Івано-Франківської обл.), Яготинській картин­ній галереї (Київська обл.).