ПОНОМАРЬО́В Олександр Семенович (23. 04. 1918, с. Корсунь, нині смт Горлівського р-ну Донецької обл. — 07. 06. 1973, Москва) — футболіст, тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1946), заслужений тренер СРСР (1964). Починав в аматорських командах м. Горлівка. Грав за команди: «Вуглярі» (Горлівка, 1936), «Спартак» (Харків, 1936), «Трактор» (Сталін­град, нині Волго­град, РФ, 1936–41), «Проф­спілки» (Москва, 1941), «Торпедо» (Москва, 1944–50), «Шахтар» (Сталіно, нині Донецьк, 1951–52). Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1945, 1951), володар Кубка СРСР (1949). Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР (1946). Очолював команди: «Шахтар» (Сталіно, 1953–56), збірна СРСР (юнацька, 1957–58), «Авангард» (Харків, 1960–61), «Динамо» (Москва, 1962–65) — чемпіон СРСР (1963), «Упон Палло» (Фінляндія, 1966–68), «Арарат» (Єреван, 1969–70), збірна СРСР (олімпійська, 1971–72), збірна СРСР (1972) — срібний призер чемпіонату Європи (1972), бронзовий призер олімпійських ігор (Мюнхен, Німеч­чина, 1972).