Пасивенко Богдана Володимирівна
ПАСИ́ВЕНКО Богдана Володимирівна (10. 11. 1975, Київ) — живописець. Дочка В. Пасивенка. Членкиня НСХУ (2002). Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 1999; викладачі В. Гурін, Ю. Ятченко, В. Виродова-Готьє, В. Баринова-Кулеба). Працювала в ЗАТ «Майстерня з реставрації живопису» (2000); спеціальній науково-реставраційній проєктно-виробничій художній майстерні (2007); технікумі залізничного транспорту (2008–11). Від 2012 — на творчій роботі. Від 2017 — керівник дитячої художньої студії (усі — Київ). Основні галузі — живопис і монументально-декоративне мистецтво. Авторка та співавторка розписів у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві, зокрема «Ангели й херувими», «Два ангели» (обидва — 1999), «Образи святих великомучениць» (2000), «Святий мученик Іриній» (2001), а також композиції «Архангел Михаїл» (2000). Монументально-декоративні твори вирізняються чітким розумінням авторки архітектурної ситуації, відчуттям стилю й загальної кольорової гами. Її станкові живописні роботи виконані в реалістичному й сюрреалістичному напрямах. П. творить свій світ краси, гармонії та добра, джерело якого — природа України та італійські карнавальні мотиви. Учасниця обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1995.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ранок у Венеції» (1992), «Танок загублених душ» (1994), «Карнавал у Венеції» (1999), «Зимовий ранок» (2000), «Ранковий іній на річці Удай» (2003), «Вічність і сучасність» (2005), «Святковий день у Венеції» (2006), «Натюрморт із грушами» (2008), «Вечірня прогулянка» (2012), «Осінь в Заудайці», диптих «Зима. Осінь» (обидва — 2014), «У полоні мрій» (2018), «Похилилася калина» (2019), диптих «Фламінго» (2021), «Італійський мотив» (2022), «Норвезький буйвол» (2023).
Рекомендована література
- Андрієвська В. Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991–2011 рр.: Альбом. К., 2011.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
