Баринова-Кулеба Віра Іванівна
БА́РИНОВА-КУЛЕ́БА Віра Іванівна (01. 12. 1938, х. Кулебине, нині с. Римарівка Гадяц. р-ну Полтав. обл.) — живописець і педагог. Мати О. Баринової. Народний художник України (2009). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний художник України (2009). Дійсний член НАМУ (2017). Член НСХУ (1989). Навчалася у Харківських художньому училищі (від 1954). Закінчила Київський художній інститут (1965; викладачі В. Пузирков, К. Трохименко, В. Костецький, В. Виродова-Готьє), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1968; викладач С. Григорʼєв), 2 місяці стажувалася у колишній НДР. Від 1968 працює в Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): викладач, старший викладач, доцент, від 1995 — професор живопису. Від 1965 брала участь у всесоюзних та республіканських виставках; а також у виставці 17-ти українських художників у Лондоні, на аукціонах «Крісті» та «Сотзбі» (усі — 1989). Персональні виставки: у с. Красна Лука (Полтав. обл., 1975), м. Гадяч (Полтав. обл., початків 1990-х рр.), Вашинґтоні (1995), Києві (2000), Чикаґо (2001). Працює в традиціях реалізму та неофольклоризму. Один із її характерних мотивів — співвідношення мікрокосмосу з макрокосмом, їх неподільність. Твори зберігаються в НХМ та ін. музеях України, США, Канади, Фінляндії, Швейцарії, Великої Британії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дівчата» (1965), «У батьків» (1966), «Сім’я», «Мати», «Вісті з села» (усі — 1968), «1945 рік» (1969), «Пісня», «Батьки» (обидва — 1970), «Леся Українка і Ольга Кобилянська» (1980), «Материнський сон» (1985), триптих «Моя мама» (1985), «Декрет про землю» (1986–87), серія «Давність і тепер» (1988–98), «Перепілочка» (1990), триптих «Козаки», «Сінокос дядька Миколи» (обидва — 1992), «Запрошуємо на весілля» (1994), портрет М. Драгоманова (1991).


