ПУЗИ́НА Юзеф (19. 03. 1856, м-ко Новий Мартинів, нині село Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 30. 03. 1919, с. Станків, нині Стрийського р-ну Львівської обл., пере­похований у м. Стрий) — математик. Походив із давнього українсько-білоруського ополяченого князівського роду. Член-кореспондент Краківської АН і мистецтв (1900). Перший президент Львівського математичного товариства (1917–19). Закінчив Львівський університет (1882). У на­ступному році за працю «O pozornie dwuwartościowych określonych całkach podwójnych» («Про ніби дво­значні по­двійні означені інтеграли») здобув науковий ступінь доктора філософії. 1883–84 по­глиблював зна­н­ня у Берлінському університеті. 1885 габілітувався. 1885–89 — приват-доцент, 1889–92 — над­звичайний професор, 1892–1919 — звичайний професор, завідувач кафедри математики, водночас 1894–95 — декан, 1595–96 — продекан філософського факультету, 1904–05 — ректор, 1905–06 — проректор Львівського університету. Наукові дослідже­н­ня: теорія аналітичних функцій, алгебра, інтегральні рівня­н­ня, теорія аналітичних кривих. Вперше у Львівському університеті організував 2 математичні семінари (1893). Донині зберігаються книги, подаровані ним бібліотеці Львівського університету. На думку дослідників, П. був провісником Львівської математичної школи 1920–30-х рр.