Тамаш Юліан Сильвестрович

Визначення і загальна характеристика

ТА́МАШ Юліан Сильвестрович (04. 08. 1950, м. Вербас, Воєводина, нині Сербія) — славіст, поет, прозаїк, есеїст. Доктор філологічних наук (1982), іноземний член НАНУ (1997), дійсний член Академії наук i мистецтв Воєводини (2004; у 2004–08 та 2012–20 — президент). Почесний доктор Ужгородского унiверситету (2009). Відзнака Уряду України за консолідацію світового українства (2005). Лiтературнi премії імені Б. Радичевича (1972, за есе про Мешу Селімовича), імені Миколи М. Кочиша (1977), імені Г. Костельника (1984, за книгу нарисів «Над хтори дума»; 1989, за роман «Окупани у вичносци») та ін. Закінчив Університет у м. Новий Сад (нині Сербія, 1974), де відтоді й працював: 1981–2015 — завідувач кафедри русинської мови та літератури, від 2015 — ординарний професор філософського факультету. Був головним редактором видавництв «Руске слово» та «Студiя Рутеника». Голова Ради русинів та українців Югославії (1990–2000). Автор понад 50-ти книг та численних статей з літературознавства, рецензій і нарисів про слов’янські літератури. Особливу увагу приділяє поетиці малих і регіональних літературних традицій. Обстоює позицію, що русинська література є регіональною, з опертям на українську як рідну. Проводив лекцiї та навчальнi семінари в Києвi, Львовi, Тернополi, Ужгородi, а також багатьох закордонних містах. Уклав кiлька пiдручникiв для русинських середніх шкіл (для всiх класiв), антологiю русинської поезiї русинською, сербською і угорською мовами та антологiю русинських новел сербською та словацькою мовами.

Завантажити статтю