Присивасько-Приазовська низовинна сухостепова фізико-географічна область
Визначення і загальна характеристика
ПРИСИВА́СЬКО-ПРИАЗО́ВСЬКА НИЗОВИ́ННА СУХОСТЕПОВА́ ФІ́ЗИКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ Входить до складу Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю, займає його північно-східну частину. Знаходиться у межах Запорізької та Херсонської обл. Область розташована на Причорноморській низовині і геоструктурно повʼязана з Причорноморською западиною. У геоморфологічному відношенні представлена морською акумулятивною терасовою рівниною. У межах рівнини виокремлюють три терасові рівні, що відповідають верхньопліоценовій та давньоевксинській терасам. Пліоценові тераси відзначаються поширенням подів різного розміру, добре виражених у рельєфі; мають видовжену форму та глибину 5—10 м. У приазовській частині області тераси розчленовані долинами річок і балками. У ґрунтовому покриві переважають каштанові та темнокаштанові солонцюваті ґрунти і слабо сформовані дернові оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані ґрунти морських кіс у комплексі зі слабогумусованими пісками. Ландшафтну структуру області складають місцевості: межирічних западинно-подових водорозділів, подово-роздолові, ерозійно-балкові степові, долинно-терасові, заплавні, приморських берегових галогенних рівнин, приморські абразійні та ерозійно-галогенні. Терасні і заплавні місцевості поширені для долин річок Молочна, Великий Утлюк, Каланчак. Місцевості приморських берегових рівнин представлені морськими косами та пересипами (Федотова коса, Бирючий острів). У межах області фрагментарно збереглися цілинні полиново-злакові степи (о-в Куюк-Тук — на території Азово-Сиваського національного природного парку). Тут представлені асоціації полину кримського, житняка, також, у межах западин та знижень, поширені комфоросма, сарсазан, солонець, курай та ін. У північній частині Присивашшя та на межиріччі Дніпро—Молочна поширені комплекси плакорів з типчаково-ковиловою та типчаково-ковилово-полиновою рослинністю. Великий масив цілинного степу зі справжніми лучними та чагарниковими степами — з ковилою Лессінґа, українською, волосистою, — зберігається у межах «Асканії-Нової» біосферного заповідника ім. Ф. Фальц-Фейна. Кліматичні умови в межах області відзначаються значними літніми температурами повітря, посушливістю. Проте спостерігається значна тривалість вегетаційного періоду. Кількість опадів (за теплий період) складає 200—260 мм. Господарська діяльність у межах області донедавна була представлена зрошуваним землеробством.
Літ.: Физико-географическое районирование Украинской ССР: материалы по природному и экономико-географическому районированию СССР для целей сельского хозяйства. К., 1968; Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа УССР: Ландшафты и физико-географическое районирование. К., 1985; Воровка В. П. Геоэкологическое обоснование оптимизации экоинфраструктуры Запорожской области. Сф., 2000; Маринич О. М., Пархоменко Г. О., Петренко О. М., Шищенко П. Г. Удосконалена схема фізико-географічного районування України // Український географічний журнал. 2003. № 1.
І. А. Байдіков