Ткаченко Орест Борисович

ТКАЧЕ́НКО Орест Борисович (10. 12. 1925, Харків — 08. 11. 2021, Київ) — мовознавець. Син Бориса, онук Данила Ткаченків. Доктор філологічних наук (1984), професор (1992), член-кореспондент НАНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Премія імені О. Потебні НАНУ (2006). Закінчив Київський університет (1950). Після закінчення аспірантури (1953, науковий керівник Л. Булаховський) працював в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): 1991—96 — завідувач відділу мов України, 1997—2015 — відділу загального мовознавства. Наукові дослідження в галузі порівняльно-історичного та історико-типологічного вивчення слов’янських мов, фінно-угорського й загального мовознавства, етимології, історії української мови та мовознавства, соціолінгвістики, інтерлінгвістики, теорії мовних контактів і субстрату. Створив зіставно-історичний метод для вивчення подібностей між спорідненими та неспорідненими мовами. Один з укладачів і редакторів «Словаря славянской лингвистической терминологии» (т. 1—2, Прага, 1977—78) та «Етимологічного словника української мови» (т. 1—7, 1982—2010). Член редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова» (2000; 2004; 2007; обидва — Київ). Автор низки статей в ЕСУ.

Пр.: Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. К., 1966 (співавт.); Філософські питання мовознавства. К., 1970 (співавт.); Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков. К., 1979; Современное зарубежное языкознание: Вопросы теории и методологии. К., 1982 (співавт.); Мерянский язык. К., 1985; Историческая типология славянских языков. К., 1986 (співавт.); Очерки теории языкового субстрата. К., 1989; Методологические основы новых направлений в мировом языкознании. К., 1992; По следам исчезнувших языков: Сопоставительно-историческая (историко-типологическая) фразеология славянских и финно-угорских языков. Ньиредьхаза, 2002; Українська мова і мовне життя світу. К., 2004; Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). К., 2006; Історична типологія слов’янських мов. Ч. 2. К., 2007 (співавт.); Исследования по мерянскому языку. Кострома, 2007; Мова і мовознавство в духовному житті суспільства. К., 2008 (співавт.).

Літ.: Орест Борисович Ткаченко: Біобібліографія до 80-річчя. К., 2005; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930—2005. К., 2005; Орест Борисович Ткаченко // Лукінова Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні. К., 2018; Ткаченко О. Б. Автор о языках и о себе // Исследования по мерянскому языку. Кострома, 2007.

С. С. Єрмоленко

Основні праці

Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. К., 1966 (співавт.); Філософські питання мовознавства. К., 1970 (співавт.); Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков. К., 1979; Современное зарубежное языкознание: Вопросы теории и методологии. К., 1982 (співавт.); Мерянский язык. К., 1985; Историческая типология славянских языков. К., 1986 (співавт.); Очерки теории языкового субстрата. К., 1989; Методологические основы новых направлений в мировом языкознании. К., 1992; По следам исчезнувших языков: Сопоставительно-историческая (историко-типологическая) фразеология славянских и финно-угорских языков. Ньиредьхаза, 2002; Українська мова і мовне життя світу. К., 2004; Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). К., 2006; Історична типологія слов’янських мов. Ч. 2. К., 2007 (співавт.); Исследования по мерянскому языку. Кострома, 2007; Мова і мовознавство в духовному житті суспільства. К., 2008 (співавт.).

Рекомендована література

Орест Борисович Ткаченко: Біобібліографія до 80-річчя. К., 2005;
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930—2005. К., 2005;
Орест Борисович Ткаченко // Лукінова Т. Б. Нариси з історії славістики в Україні. К., 2018;
Ткаченко О. Б. Автор о языках и о себе // Исследования по мерянскому языку. Кострома, 2007.