Шевченко Юрій Євгенович

ШЕВЧЕ́НКО Юрій Євгенович (02. 09. 1987, с. Богуслав Павло­градського р-ну Дні­пропетровської обл. — 17. 11. 2022, по­близу м. Бахмут Донецької обл.) — військовик. Головний сержант. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Словʼянський педагогічний університет (2009). Від­тоді працював психологом-профконсультантом Павло­градського між­шкільного на­вчально-виховного комбінату. Від 2010 — у Збройних силах України. Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Від­значився під час боїв у Донецькій обл. після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022). Був роз­відником, потім — головним сержантом механізованого взводу. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість російських окупантів і їхньої техніки, зупинено просува­н­ня противника. У листопада 2022 по­близу м. Бахмут під щільним вогнем ствольної артилерії та мінометів організував евакуацію 2-х тяжкопоранених воїнів. Після цього разом з іншими бійцями від­бив 4 атаки з боку понад 40 російських загарбників. Після загибелі всіх захисників залишився на позиції один і від­бив іще одну атаку, знищивши 7-х окупантів. Юрій Шевченко дав змогу пі­ді­йти резервам баталь­йону, але сам загинув у цьому бою. 8 травня 2024 Президент України вручив орден «Золота Зірка» його рідним.

Завантажити статтю