Поліванова Галина Анатоліївна

Визначення і загальна характеристика

ПОЛІВА́НОВА Галина Анатоліївна (01. 04. 1929, м. Красне Село, нині Санкт-Петербурзької міськради — 06. 12. 2020, Одеса) — спів­ачка (сопрано), педагог. Професор (1987). Народна артистка УРСР (1963). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2007, 2010, 2017). Лауреатка низки всесоюзних і між­народних конкурсів. Закінчила Одеську консерваторію (1953; кл. І. Райченко-Скуфаті). Від­тоді — солістка Одеського, 1966—70 — Воронезького, 1970—72 — Казанського (обидва — РФ), 1972—74 — Білоруського (Мінськ) театрів опери і балету. Від 1974 — в Одеській музичній академії: 1976—2020 — завідувач кафедри сольного співу. Серед учнів — Л. Зуєнко, Л. Довгань, Т. Анисимова, О. Кедіс, С. Ковалевський, Т. Спаська, а також заслужені артисти Молдови, Білорусі, Росії, лауреати між­народних конкурсів вокалістів, солісти оперних театрів Італії, Німеч­чини, Швейцарії, Великої Британії, Норвегії, Бельгії. У камерному репертуарі — твори Дж. Кач­чіні, Р. Шуман­на, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Е. Ґріґа, К. Дебюс­сі, Ф. Обрадорса, П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Римського-Корсакова, К. Данькевича, М. Журбіна, Ю. Мейтуса, О. Красотова, В. Власова, В. Косенка, Т. Сидоренко-Малюкової та ін.

Партії: Мадам Бат­терфляй, Манон («Мадам Бат­терфляй», «Манон Леско» Дж. Пуч­чіні), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Галька (одно­ймен­на опера С. Монюшка), Мікаел­ла («Кармен» Ж. Бізе), Аїда (одно­ймен­на опера Дж. Верді), Сантуца («Сільська честь» П. Масканьї), Марія, Тетяна («Мазепа», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Марфа («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Галя («Назар Стодоля» К. Данькевича), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Галя («В степах України» О. Сандлера).

Літ.: «Головне — виховати людину» / інтервʼю з Г. Полівановою // Музика. 1986. № 6; Поливанова Г. Путь длиною в жизнь // Одес­ская консерватория. Забытые имена. О., 1994; Горелик Л. Ощутить радость творческой победы (о творчестве Г. А. Поливановой) // Муз. вест. Одес. муз. академии. 2004. № 1—2; Її ж. Путеводная звезда (к юбилею народной артистки Украины Галины Поливановой) // Там само. 2009. № 15—16; Джулай А. А., Самусев Г. М. Галина Поливанова: гранд-интервью (страницы жизни и традиции одес­ской вокальной школы). О., 2009; Юбилей оперной дивы // Мистецький про­стір Одеси. 2014. № 2.

Г. А. Джулай

Завантажити статтю