Поліванова Галина Анатоліївна
ПОЛІВА́НОВА Галина Анатоліївна (01. 04. 1929, м. Красне Село, нині Санкт-Петербурзької міськради — 06. 12. 2020, Одеса) — співачка (сопрано), педагог. Професор (1987). Народна артистка УРСР (1963). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2007, 2010, 2017). Лауреатка низки всесоюзних і міжнародних конкурсів. Закінчила Одеську консерваторію (1953; кл. І. Райченко-Скуфаті). Відтоді — солістка Одеського, 1966–70 — Воронезького, 1970–72 — Казанського (обидва — РФ), 1972–74 — Білоруського (Мінськ) театрів опери і балету. Від 1974 — в Одеській музичній академії: 1976–2020 — завідувач кафедри сольного співу. Серед учнів — Л. Зуєнко, Л. Довгань, Т. Анисимова, О. Кедіс, С. Ковалевський, Т. Спаська, а також заслужені артисти Молдови, Білорусі, Росії, лауреати міжнародних конкурсів вокалістів, солісти оперних театрів Італії, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Норвегії, Бельгії. У камерному репертуарі — твори Дж. Каччіні, Р. Шуманна, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Е. Ґріґа, К. Дебюссі, Ф. Обрадорса, П. Чайковського, С. Рахманінова, М. Римського-Корсакова, К. Данькевича, М. Журбіна, Ю. Мейтуса, О. Красотова, В. Власова, В. Косенка, Т. Сидоренко-Малюкової та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Мадам Баттерфляй, Манон («Мадам Баттерфляй», «Манон Леско» Дж. Пуччіні), Марґарита («Фауст» Ш. Ґуно), Галька (однойменна опера С. Монюшка), Мікаелла («Кармен» Ж. Бізе), Аїда (однойменна опера Дж. Верді), Сантуца («Сільська честь» П. Масканьї), Марія, Тетяна («Мазепа», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Марфа («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Галя («Назар Стодоля» К. Данькевича), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Галя («В степах України» О. Сандлера).
Рекомендована література
- «Головне — виховати людину» / інтерв’ю з Г. Полівановою // Музика. 1986. № 6;
- Поливанова Г. Путь длиною в жизнь // Одесская консерватория. Забытые имена. О., 1994;
- Горелик Л. Ощутить радость творческой победы (о творчестве Г. А. Поливановой) // Муз. вест. Одес. муз. академии. 2004. № 1–2;
- Її ж. Путеводная звезда (к юбилею народной артистки Украины Галины Поливановой) // Там само. 2009. № 15–16;
- Джулай А. А., Самусев Г. М. Галина Поливанова: гранд-интервью (страницы жизни и традиции одесской вокальной школы). О., 2009;
- Юбилей оперной дивы // Мистецький простір Одеси. 2014. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
