ПЕТРО́В Василь Степанович (22. 06. 1922, с. Дмитрівка Бердянського пов. Запорізької губ., нині Мелітопольського р-ну Запорізької обл. — 15. 04. 2003, Київ) — військовик. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Державні та бо­йові нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Сумське артилерійське училище (1941), Львівський університет (1954). В армії від 1939, на фронті від 1941. Від­значився у вересні 1943 під час форсува­н­ня р. Дні­про й утрима­н­ня плацдарму по­близу м. Пере­яслав (нині Борис­пільського р-ну Київської обл.; тоді ж втратив обидві руки) та квітні 1945 у боях за плацдарм на р. Одер по­близу м. Ніскі (Німеч­чина). Після війни продовжив службу в армії. Генерал-полковник України.