Шумиловський Микола Миколайович

ШУМИЛО́ВСЬКИЙ Микола Миколайович (09. 05. 1897, м. Карабаново, нині Владимирської обл., РФ — 28. 06. 1967, м. Фрунзе, нині Бішкек) — фахівець у галузі автоматики. Доктор технічних наук (1948), професор (1950), академік АН Киргизької РСР (1960). Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1929). Відтоді працював на підприємствах у Ленінграді та Москві; від 1939 — в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР (Москва): від 1940 — завідувач лабораторій автоматичного контролю, елементів, комплексної автоматизації безперервних виробничих процесів, радіоактивних ізотопів, від 1950 — завідувач відділу комплексної автоматизації виробничих процесів; водночас у 2-й половині 1940-х рр. — керівник львівської групи дослідників Інституту автоматики і телемеханіки АН СРСР, 1951–52 — директор-засновник Інституту машинознавства та автоматики АН УРСР (Львів); від 1960 — директор Інституту автоматики АН Киргизької РСР (Фрунзе). Викладав у Московському електротехнічному інституті зв’язку, Московському авіаційному інституті та Московському енергетичному інституті; за його ініціативи та безпосередньої участі організовано кафедри автоматики та телемеханіки у низці закладів вищої освіти, зокрема й у Львівському (1945) та Фрунзенському політехнічних інститутах. Наукові дослідження у галузі електровимірювання, приладобудування та автоматичного керування промисловими процесами у нафтовій, вугільній, металургійній, хімічній, а також у різних галузях оборонної техніки. Керував науковими роботами з комплексної автоматизації іригаційних систем.

Завантажити статтю