Парканій Іван Федорович
Визначення і загальна характеристика
ПАРКА́НІЙ Іван Федорович (01. 01. 1896, с. Тересва, нині с-ще Тячівського р-ну Закарпатської обл. — 06. 01. 1997, Прага) — громадсько-політичний діяч. Навчався у гімназіях міст Берегове та Мукачево (нині обидва — Закарпатської обл.), 1918 здобув докторат із права у Будапештському університеті. Працював у органах місцевої влади у м. Хуст (нині Закарпатської обл., 1918—20) і Мукачево (1920—21); начальником канцелярії у с. Довге (нині Хустського р-ну, 1921—24). У 1924—39 — урядовий референт у справах Підкарпатської Русі, головний радник президента Чехо-Словаччини Т. Масарика (до 1935). Напередодні надання краю автономії 9—11 жовтня 1938 виконував обовʼязки губернатора Підкарпатської Русі. 1939—42 працював у канцелярії президентів Е. Гахи, від 1945 — Е. Бенеша, від 1948 — К. Ґотвальда. Від 1952 — на пенсії. У Мукачевому його імʼям названо вулицю.
Літ.: Михайлович Г. Патриот-русин Иван Парканий // Наш чесько-русинський календар. Уж., 1999; Токар М. Іван Парканій: 110-річчя з дня народження головного радника чотирьох презедентів Чехословаччини Т. Масарика, Е. Бенеша, Е. Гахи та К. Готвальда (1896—1997) // Календар краєзнавчих памʼятних дат на 2006 р. Уж., 2005.
М. Ю. Токар
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
