ПАВЛО́ВСЬКИЙ Віталій Андрі­йович (10. 06. 1938, с. Новоселівка Петропавлівського, нині Синельниківського р-ну Дні­пропетровської обл. — 01. 04. 2025, Київ) — поет. Батько В. Па­вловського. Член НСПУ (2000). Кандидат технічних наук (1972). Премія імені В. Сосюри (2008). Закінчив Новочеркаський політехнічний ін­ститут (РФ, 1961). Працював енергетиком, інженером-електриком на Уралі; 1964–2014 викладав на кафедрі електричних станцій Донецького технічного університету. Від 2014 — у Києві. Дебютував 1980 віршами в обласних та республіканських газетах. Ви­ступав у періодичних ви­да­н­нях літературо­знавчого характеру. Твори друкував у журналах «Київ», «Донбас», «Курʼєр Кривбасу», «Бористен». Тематика творчості: рідна земля, її слава і воля, віра в людину, її доброту та красу, почу­т­тя коха­н­ня, роз­думи про життя, зав­да­н­ня поезії, від­гомін війни та події української новітньої історії.